Данієль Габрієль Фаренгейт – винахідник світового рівня

 

Габрієль Данієль Фаренгейт — видатний німецький фізик, винахідник першого придатного до практичного використання скляного ртутного термометра та температурної шкали, що нині носить його ім’я.

Батьки Габрієля померли рано, тому він був змушений навчатися у купця в Амстердамі. Проте наукові експерименти цікавили його більше, і згодом він почав вивчати прикладні природничі науки. Після подорожі Англією та Німеччиною, де він вивчав фізику, оселився в Нідерландах. Майже все життя прожив у Голландії, займаючись виготовленням точних метеорологічних приладів.

У 1709 році він створив спиртовий, а у 1714 році — ртутний термометр, використавши новий спосіб очищення ртуті. Для ртутного термометра Фаренгейт розробив шкалу, що мала три реперні (опорні) точки:

0°F — температура суміші «танучий лід – нашатир – кухонна сіль»,

96°F — відповідала температурі тіла здорової людини,

32°F — температура танення льоду (прийнята як контрольна температура).

Таким чином, температура кипіння чистої води за шкалою Фаренгейта становить 212°. Шкала Фаренгейта використовується у багатьох англомовних країнах, хоча поступово поступається місцем шкалі Цельсія. Окрім виготовлення термометрів, Фаренгейт займався вдосконаленням барометрів і гігрометрів. Він створив перший ваговий ареометр і термобарометр.

У 1718 році читав лекції з хімії в Амстердамі, а в 1724 році став членом Лондонського королівського товариства. Досліджував також залежність температури кипіння рідини від атмосферного тиску та вмісту солей, склав таблиці питомої ваги речовин. У 1721 році відкрив, що воду можна охолодити нижче точки замерзання, і вона залишатиметься в рідкому стані (явище переохолодження води). Працював також над створенням машини для осушення територій, що постраждали від повеней.

Відділ технічної літератури ТОУНБ запрошує своїх користувачів до читального залу, щоб переглянути видання про українських та зарубіжних винахідників, історію винахідництва, науково-технічні відкриття, сучасні технології та інноваційні розробки, а також літературу про патентну діяльність та інтелектуальну власність.

 

 

 

"Пташка свободи: від серця до серця" — майстер-клас з виготовлення пташки- оберега

 22 вересня 2026 року о 13.00 в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбудеться майстер-клас з виготовлення патріотичного оберега — м’якої іграшки під назвою «Пташка свободи: Від серця до серця».

Пташка в українській культурі — це не просто крилата істота. Це символ душі, волі, нескореного духу. Вона лине туди, де панує світло, де живе надія, де серце відчуває свободу. У затишній творчій атмосфері ми будемо створювати пташку з ниток. Кожна пташка матиме свій характер, кольори, символіку. І найголовніше — вона народиться з твоєї внутрішньої віри у силу свободи.

🔹 Цей майстер-клас — не лише про творчість. Це про пам’ять, про культуру, про нашу силу бути собою.
🔹 Це про крихкий і водночас незламний символ — птаха, що несе у світ мир, надію й українську ідентичність.

Освоїти мистецтво створення іграшки – патріотичного оберега допоможе майстриня народних художніх промислів Галина Ярославівна Гунчак.

Створи свою пташку свободи, яка полетить із серця — туди, де живе Україна

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

 

Камера! Мотор! Історія українського кінематографа

 

Щороку, у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно – професійне свято вітчизняних кінематографістів, а також всіх шанувальників цього дивовижного мистецтва, без якого неможливо уявити розвиток сучасної культури.

 Свою історію український кінематограф веде від 1893 року, коли ще за два роки до братів Люм’єр український механік-винахідник Йосип Тимченко розробив свій аналог кінознімального апарату та продемонстрував «живі картинки» під назвою «Наїзник» та «Метальник списів». Першим вітчизняним кінематографістом вважається харківський фотограф Альфред Федецький. 30 вересня 1896 року він за фільмував перший документально-хронікальний сюжет тривалістю 1,5 хвилини, а у грудні того ж року влаштував перший кіносеанс у Харківському оперному театрі. Першим кіно виробничим підприємством на території сучасної України стало створене в Катеринославі (нині – місто Дніпро) у 1911 році «Південно-російське акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко», де того ж року режисер Данило Сахненко зняв перший український ігровий фільм «Запорізька Січ».

Впродовж ХХ століття українські митці створили власну яскраву кіно мистецьку школу, яка збагатила світовий кінематограф і стала надійним підґрунтям для нових здобутків прийдешнього покоління кіно митців. Завдяки поєднанню незабутніх традицій та творчих зусиль вітчизняних кінематографістів сучасне українське кіно сьогодні активно прокладає шлях на вітчизняні та світові екрани.

День українського кіно був встановлений на підтримку українських кінематографістів. Офіційного статусу це свято набуло у 1996 році після підписання Президентом України відповідного Указу. Невипадково склалося, що День українського кіно відзначається у вересні і майже співпадає з днем народження фундатора українського кінематографа Олександра Довженка, а відтак, основні урочистості за участю перших осіб держави відбуваються на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. За багатолітньою традицією, в ці дні українські кінематографісти відвідують батьківщину митця, м. Сосницю, де беруть участь у заходах із вшанування його пам’яті.  У рамках відзначення Дня українського кіно відбувається ще одна значна акція – визначення лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, яка присуджується за вагомий внесок у розвиток українського кіномистецтва щорічно до 10 вересня. Також, з нагоди Дня українського кіно місяць вересень буває насиченим на кіно мистецькі події: відбуваються кінопокази, проходять прес-конференції, засідання, круглі столи, присвячені проблемам українського кінематографу. Цьогоріч День українського кіно припадає на 12 вересня.

До Дня українського кіно відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ нагадує своїм прихильникам, що у фонді відділу вони зможуть знайти книги та публікації, що розкривають історичний рух кінематографічного процесу в Україні, розповідають про кіно митців, які своєю працею збагатили вітчизняне кіно ХХ-ХХІ століття. Втім, якщо ви прагнете зрозуміти індустрію створення фільмів глибше, прослідковувати тенденції, впізнавати стиль режисерів за одним кадром, то список прочитаних вами книг буде постійно збільшуватись. Обіцяємо, що після них ви полюбите українське  кіно ще більше.

Від плаката до пікселя: еволюція графічного дизайну

 

9 вересня своє професійне свято відзначають дизайнери-графіки, чия діяльність нерозривно пов'язана з Інтернетом і в сучасному світі є досить затребуваною.

Цей день було встановлено на честь знаменитого професіонала своєї справи, дизайнера-графіка Володимира Чайки, який зробив величезний внесок у розвиток графічного дизайну. Його роботи отримували найвищі нагороди на європейських фестивалях (Гельсінкі, Варшава та ін.). З плеяди багатьох фахівців Чайка виділяється як безліччю «титулів», так і своїм непересічним творчістю. Для робіт Володимира Борисовича характерна образність, скромність і яскраво виражена оригінальність. Його розробки були неодноразово представлені на персональних виставках і отримували різні нагороди. Не дивно, що організатори Дня дизайнера-графіка, задумавши поповнити перелік свят настільки незвичайної датою, орієнтувалися на діяльність Володимира Чайки.

Слово «дизайн» знайоме всім. Якщо звернутися до англійської мови, то design означає «малюнок, проект». Додаємо до визначення терміну «графічний» і отримуємо назву специфічної сфери діяльності, яке можна охарактеризувати наступним чином: графічний дизайн - це проект, зображений за допомогою віртуальних художніх інструментів, і призначений для розповсюдження. Останнє здійснюється засобами масової комунікації: від друкованих видань до телебачення. З даної причини графічний дизайн має другу назву - комунікаційний.

Сфера діяльності графічних дизайнерів досить вузька. Вони не займаються архітектурним або текстильним дизайном. Їх напрямок – це журнальні та книжкові сторінки, колажі, сторінки сайтів, рекламні модулі. Ця цікава робота досить затребувана в сучасному світі, і тому в штаті будь-якої великої і не дуже компанії, можна зустріти як мінімум одного дизайнера-графіка.

Фахівці розробляють також інформаційні табло, рекламні щити. Завдяки широкому вибору шляхів творчого розвитку ні один початківець графічний дизайнер не залишиться не при справах. Тим більше, що завжди можна відкрити свій бізнес, володіючи відповідними, достатніми для цього знаннями.

Для виробництва одягнених в матеріальну оболонку креативних творчих думок професіоналами використовуються спеціальні комп'ютерні програми. Найпопулярнішими з них є відомий Adobe Photoshop для роботи з зображеннями, Adobe Illustrator - компетентний в питаннях векторних зображень.

Графічні дизайнери це комп'ютерні живописці, а замість полотна, пензля і фарб у них - монітор, миша, клавіатура і центральний блог, до відмови набитий спеціальним, часом вузькоспеціалізованим програмним забезпеченням.

Шукаєте книги з графічного дизайну? З нагоди професійного свята  відділ технічної літератури ТОУНБ запрошує користувачів завітати до читального залу відділу. У бібліотечному фонді відділу та електронному каталозі ви можете знайти спеціалізовану літературу, навчальні посібники, конспекти лекцій та методичні матеріали з графічного дизайну,  методичні довідники зі стилів графічного дизайну та основ кольорознавства, класичні праці про соціальну та етичну роль дизайну, видання які знайомить з базовими поняттями композиції та форматів.

Луїс Салліван – батько американського модернізму (до 170-річчя від дня народження)

 

Серед щорічних свят, що відзначаються в багатьох країнах світу, є День батька. В архітектурі також вшановують тих людей, які з благоговінням плекають своїх дитинчат. І одним з них, кого по праву називають батьком хмарочосів, є видатний представник та ідеолог Чиказької школи архітектори Луіс Салліван.

Архітектор народився 3 вересня 1856 р. у Бостоні. У 16-річному віці він вступив до Массачусетського технологічного університету для вивчення архітектури. Але, не закінчивши його, у 1874 р. поїхав вступати до Паризької школи витончених мистецтв. Провчившись там рік, він повернувся до Чикаго і працював у власника архітектурного бюро Данкмара Адлера, з яким пізніше став партнером по бізнесу. Першим проектом фірми «Adler&Sullivan» була офісна будівля Борден-блок.

Талант Саллівана поєднувати в своїх ідеях конструктивні нововведення та оригінальні художні рішення розкрився в період економічного підйому в США і зростання попиту на офісні приміщення. Вимогою часу ставало будівництво висотних будівель.

У своїх проектах архітектор намагався облаштовувати більше вільного простору при збереженні багатоповерховості. Ним були винайдені зовнішні опори, розташовані на власному фундаменті, завдяки чому вдалося значно зменшити товщину стін. Для кращого освітлення та вирішення проблем із вентиляцією використовувалися великі вікна. Зведені будівлі архітектор прикрашав вишуканими інтер’єрами.

Серед проектів Л. Саллівана – офісні приміщення, банки, громадські будівлі. Протягом 1886–1891 рр. спільно з Д. Адлером реалізовані два проекти: Аудиторіум площею 20000 м² у Чикаго, що увінчаний 17-поверховою вежею, та знаменита будівля Уейнрайт-білдінг у Сент-Луїсі, яка стала прообразом майбутніх офісних хмарочосів.

У 1893 р. архітектором зведено будівлю Чикагської фондової біржі, 1894 р. – Гаранті-білдінг у Буффало, 1899 р. – магазин Шлезінгера та Мейєра тощо.

З 1908 р. архітектором спроектовано в різних містах Америки сім банків у стилі арт-деко, для оформленні яких він використовував нові оригінальні орнаменти, створював кращі зі своїх інтер’єрів.

Л. Салліван увійшов в історію архітектури не лише як практик, але, завдяки своїм теоретичним розробкам, і як теоретик раціоналістичної архітектури. У 1896 р. він опублікував статтю «Висотна конторська будівля з художньої точки зору». Велика частина літературної спадщини архітектора припала на початок ХХ ст.

З нагоди 170-річчя видатного архітектора відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує увазі користувачів кращі друковані та періодичні видання; альбоми, підручники, довідники, монографічні дослідження та журнальні статті, що висвітлюють історичний процес розвитку архітектурних ансамблів світу та зокрема України. Згадаємо видатних архітекторів, завдяки яким наші сучасні міста набули саме такого вигляду, за який ми любимо їх усім серцем.

Візуальне натхнення: Мода & Книги

 

Осінь – та сама золота пора, коли Ви, засмаглі й відпочилі, повні нових сил і позитивних емоцій, повертаєтесь з відпусток у звичне русло. І так важливо в цей момент виглядати не просто гарно, а бездоганно! Нова зачіска, новий макіяж і зрозуміло новий гардероб – ось незамінні супутники сучасної жінки в цю пору року. Мода осені є особливою - поступово згасаючі фарби дощової осені, так і хочеться прикрасити одяг соковитими і яскравими квітами. Бо душа кожної жінки вимагає продовження літа, і так не хочеться відмовляти собі у виняткових привілеях осені, таких як високі чобітки, теплі спідниці, різнобарвні берети і яскраві парасольки. Низька температура, вітер і дощ вказують на вибір матеріалів та текстур.

В тренді цього сезону відразу кілька протилежних стилів, а значить і кілька актуальних кольорів в одязі. Яскравий принт, складний крій, доречно підібрані аксесуари – ось що дозволить створити неповторний образ. Адже на піку популярності сьогодні  все оригінальне та сучасне. Хочете знати все по модні тренди осені вже сьогодні? Бажаєте першими дізнаватись про покази та презентації останніх дизайнерських колекцій? З допомогою книг та періодичних видань з фонду відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ це простіше простого!

У читальному залі відділу  представлено абсолютно все, що необхідно для того, щоб Ви, шановні користувачі, дізнались про найбільш гарячі тенденції нового сезону. Пропонуємо вашій увазі останній номер найбільш популярного журналу з моди «Burda style». Стильна обкладинка, гарна палітурка, яскраві фарби, стильні деталі та приголомшливі силуети для перехідного періоду. В номері представлено хіт сезону – комбінезон джерсі, спортивна колекція для всієї сім’ї, з якою ви поб’єте усі рекорди, майстер – класи з виготовлення легкого осіннього пальто, та джинсової спідниці. Для малюків – милі одежинки з м’якого трикотажу.

Завітайте до читального залу відділу технічної літератури і ми допоможемо Вам підкреслити Вашу індивідуальність та порадимо, як за допомогою наших видань створити неперевершений образ.

Крила України: від мрії до сьогодення

 

День авіації — професійне свято військових і цивільних авіаторів та працівників авіаційної промисловості і транспорту України. Відзначають щорічно в останню суботу серпня. В 2026 році День авіації України припадає на 29 серпня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи авіаторів Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України та працівників авіаційної промисловості і транспорту України…» згідно з Указом Президента України «Про День авіації».

Україна - держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну аеронавігаційну систему. Повітряний рух України охоплює 5 районів польотної інформації загальною площею майже 730 тисяч квадратних кілометрів. В Україні створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху. Авіаційна галузь є важливим сектором економіки нашої держави, а авіаційне будівництво – окрасою та гордістю української промисловості. Також в Україні є мережа аеропортів, підприємства літакобудування, льотні школи та авіаційні училища. Підготовкою майбутніх авіаторів у країні займаються фахівці кількох навчальних закладів.

Легендою світової авіації вважається український літак «Мрія». У лютому 2022 року російські окупанти зруйнували легендарний літак «Мрія». В Україні вже опрацьовується проект будівництва нового літака Ан-225 «Мрія» на заміну тому, який знищила росія у перший день вторгнення під час повітряної атаки на аеропорт Гостомель у Київській області.

З нагоди Дня авіації відділ технічної літератури пропонує своїм користувачам добірку цікавих видань, які знайомлять читачів з видатними успіхами, досягнутими людством у царині освоєння космосу. Видання містять відомості про штучні супутники, ракети та космічні об’єкти, висвітлюють основні проблеми, пов’язані зі здійсненням міжпланетних польотів. Окрім того, розкривається сучасний стан та перспективи розвитку різних напрямів космічної діяльності, розповідається про найвидатніших космонавтів України й світу. Додатково надається інформація про День авіації України, що є офіційним святом для цивільних і військових пілотів, а також працівників галузі. Таким чином, документи формують загальне уявлення про авіаційну спадщину держави та важливі календарні дати для фахівців.

Для пошуку інших видань даної тематики  радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

З Днем Незалежності України!

Щиро вітаємо з Днем Незалежності України! Бажаємо нашій рідній країні миру, сили та якнайшвидшої Перемоги, а кожному українцю — міцного здоров'я, злагоди, затишку в оселі та незламної віри у світле майбутнє!

Пухов Георгій Євгенович (23.08.1916–03.08.1998) – вчений в галузі теоретичної електротехніки, обчислювальної математики та техніки (до 110-річчя від дня народження)

 

Георгій Євгенович Пухов – вчений в галузі теоретичної електротехніки, обчислювальної математики та техніки, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки УРСР. Народився 23 серпня 1916 р. в сім’ї службовця.

Протягом 1944–1948 рр. працював доцентом та завідувачем кафедр електричних машин і теоретичних основ електротехніки Львівського політехнічного інституту. Після переїзду до Києва у 1957 р. Г. Є. Пухов розпочав викладацьку роботу у Київському інституті цивільного повітряного флоту (тепер – Національний авіаційний університет), а в 1958 р. – наукову роботу в установах Академії наук: у 1958–1971 рр. він – керівник відділу Обчислювального центру АН УРСР (з 1962 р. – Інститут кібернетики), у 1971–1981 рр. – керівник відділу математичного моделювання та заступник директора Інституту електродинаміки АН УРСР, з 1981 р. – директор створеного ним Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР.

Як науковець Г. Є. Пухов теоретично та експериментально розробляв теорію стійкості енергетичних систем, досліджував безконтактні перетворювачі частот та електричні машини в системах синхронного зв’язку, параметричні і нелінійні електричні ланцюги, займався питаннями електричного моделювання для дослідження стрижневих систем в будівельній механікі. Вчений запропонував новий метод «точкового обчислення», який ліг в основу операційного методу аналізу електричних ланцюгів. Також виконав значні дослідження та розробки в області теорії моделювання, обчислювальної техніки та теорії управління, в результаті яких була запропонована і розвинута теорія аналогового моделювання. Її розвиток привів до створення нового наукового напряму в гібридній обчислювальній техніці та електронному моделюванні – розрядно-аналогового моделювання. Багато часу вчений приділяв дослідженням в галузі застосування методів математичного та електронного моделювання.     

Результати багаторічних фундаментальних наукових досліджень Г. Є. Пухова викладені більш ніж у 30 монографіях і оформлені понад 150 патентами.

Ознайомитись з творчою діяльністю вченого можна у відділі технічної літератури ТОУНБ, де представлена література, що розкриває творчі досягнення кібернетика, документи про його винаходи, курси лекцій, розроблені вченим, документи про успішне застосування на практиці загального методу розрахунку чотириполюсників та впровадження пристроїв для оперативного введення графічної інформації до ЕОМ, розроблених Г. Є. Пуховим.

 

Дзеркало прогресу: як наукова література змінює наше уявлення про техніку

 

У відділі технічної літератури ТОУНБ відкрилася захоплива тематична книжкова виставка «Техніка, що змінює світ». Вона присвячена винаходам, які назавжди змінили життя людства — від першого колеса до сучасного штучного інтелекту.

Технології, що змінюють світ сьогодні — це передусім штучний інтелект, робототехніка та нові матеріали. Вони перетворюють те, як ми працюємо, лікуємо хвороби та користуємося енергією. ШІ виходить у фізичний світ, а зелена енергетика робить нас незалежними від палива. Кожна книга тут — це історія про те, як людська фантазія та наука перетворюються на реальність. Виставка допоможе вам зрозуміти, як влаштовані речі навколо нас, та зазирнути у майбутнє технологій.

Ми зібрали книги для читачів різного віку, які поділені на три цікаві блоки:

Великі винаходи минулого: книги про історію створення парових машин, перших автомобілів, літаків та електрики.

Сучасні технології: видання про те, як працює інтернет, смартфони, робототехніка та космічні кораблі.

Світ майбутнього: література про штучний інтелект, віртуальну реальність та екологічний транспорт.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку, погортати унікальні енциклопедії та знайти відповіді на найскладніші технічні питання!

Між мостами та хмарочосами: інженерні тріумфи Стефана Брили (до 140-ї річниці з дня народження Стефана Брили)

 

Історія науки знає чимало постатей, чиї відкриття змінили уявлення про техніку, архітектуру та інженерну думку. Одним з таких геніїв був Стефан Брила — інженер, винахідник і професор, який увійшов до історії як творець першого у світі зварного мосту. Його праці у галузі будівництва, особливо зварювальних технологій, відкрили нову епоху в інженерії, а створені ним конструкції пережили війну і стоять донині.

Народився Стефан 17 серпня 1886 року у Кракові, проте згодом його родина переїхала до Станіславова (теперішній Івано-Франківськ). Тут він закінчив реальну школу, після чого вступив на інженерне відділення Політехнічної школи у Львові (сучасний НУ “Львівська політехніка”), яку закінчив у 1908. Що цікаво, вже від 1907 року його залучали до викладацької роботи у цьому навчальному закладі. Він стажується та навчається у технічних школах та університетах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. У 1909 він захищає дисертацію і стає членом Політехнічного товариства у Львова. У цей час він здобуває і “практику” працюючи на будівництвах у Німеччині, Франції, Канаді, Великобританії, США. Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів у Львівській політехніці.

Від 1934 — працював у Варшавській політехніці. Проектувальник першого в Європі зварного дорожнього моста на р. Слудва під Ловічем. Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій. Він був також обраний до сейму від Львова від партії християнських демократів, очолюючи львівський осередок цієї партії. 1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва у Любліні. Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що був заарештований гітлерівцями і разом із родиною розстріляний.

Стефан Брила залишив після себе не лише мости, будівлі та книги — він залишив приклад науковця, який вірив у цінність знання навіть перед лицем смерті. Його ідеї стали основою сучасного зварного будівництва, а створені ним конструкції стоять, нагадуючи про силу людського розуму. Попри те, що ім’я цього інженера довго залишалося у тіні, історія його життя — це історія винахідливості, відваги й відданості науці. 

 

Український кібернетик (до 90-ї річниці з дня народження Івана Сергієнка)

 

13 серпня виповнюється 90 років з дня народження видатного українського вченого у галузі інформатики, обчислювальної математики та системного аналізу. Учений зробив фундаментальний внесок у вітчизняну кібернетику, а його розробки в галузі оптимізації та суперкомп’ютерних технологій стали основою для розв’язання критичних завдань української енергетики, логістики й оборони.

Іван Сергієнко присвятив своє життя розвитку української науки. Він заклав основи нових підходів до розв’язання складних оптимізаційних задач. Розроблені під його керівництвом методи й інформаційні технології знайшли застосування в енергетиці, економіці, транспорті, обороні та інших стратегічно важливих сферах.

Автор понад 800 наукових праць і 55 монографій, Іван Сергієнко зробив вагомий внесок у розвиток української кібернетики. Під його керівництвом було створено сімейство суперкомп’ютерів СКІТ, а також підготовлено цілу плеяду науковців — 29 докторів і 60 кандидатів наук.

На початку 60-х років І. В. Сергієнко запропонував новий підхід до побудови алгоритмів наближеного розв’язання задач дискретної оптимізації. Він створив нову алгоритмічну схему — схему методу вектора спаду, що дала можливість побудувати сімейство нових алгоритмів локального пошуку. Результати цього циклу робіт відображені у монографіях І. В. Сергієнка «Математические модели и методы решения задач дискретной оптимизации», «Задачи дискретной оптимизации: проблемы, методы решения, исследования», «Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми».

Іван Васильович запропонував нові інформаційні технології дослідження на суперкомп’ютерах, обчислювальних мережах і комплексах сучасних проблем екології, економіки, управління, енергетики, захисту навколишнього природного середо-вища, меліорації та водного господарства, інших предметних галузей. Результати цього напряму його наукового пошуку узагальнені у монографіях «Інформатика та комп’ютерні технології», «Моделирование переходной экономики: модели, методы, информационные технологии», «Модели и методы решения задач в неоднородных средах», «Optimal Control of Distributed Systems with Conjugation Conditions» та ін. Під керівництвом Івана Васильовича на базі Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, який він очолюва багато років, було засновано Кібернетичний центр НАН України — провідний науковий центр з інформатики. Він є головною державною організацією з проблем інформатизації і виконує функції міжвідомчого координування.

Іван Васильович був головою Національного комітету України з інформатики, очолював наукові ради НАН України «Інтелектуальні інформаційні технології» та з проблеми «Кібернетика». Він був головним редактором міжнародного наукового журналу «Кибернетика и системный анализ» та часопису «Комп’ютерна математика», членом редколегій низки періодичних видань. І. В. Сергієнко входив до багатьох міжнародних організацій, що координують діяльність у галузі інформатики в різних країнах світу.

Українці завжди славилися своєю креативністю та екстраординарними розробками. Наша країна, безсумнівно, має інноваційні досягнення світового рівня в галузях, пов’язаних з космонавтикою, медициною, ІТ- та енергозберігаючими технологіями, відновлювальною енергетикою та багатьма іншими. Наші сучасники продовжують змінювати світ своїми винаходами. Усупереч важкій економічній ситуації, низькому фінансуванню та війні  українські винахідники дивують своїми унікальними винаходами та раціоналізаторськими пропозиціями.

Запрошуємо до читального залу відділу технічної літератури, щоб переглянути документи з економічних та технічних наук, ознайомитися з книгами та періодичними виданнями, які висвітлюють проблеми винахідництва та раціоналізаторства в Україні та світі, документи які  розповідають про відомих українських новаторів і науковців – наших сучасників, людей із величезним творчим потенціалом, які присвятили своє життя нелегкій, почесній і водночас надзвичайно цікавій справі винахідництва.

 

12 серпня - День вінілових платівок, або чому українці знову слухають платівки

 

Багато хто вважає, що вінілові платівки залишилися в минулому, проте некомерційна організація США, що займається збором цих носіїв музики, культури і звуку, впевнена що вініл живий і буде жити довго, саме тому, щорічно 12 серпня проводить день вінілових платівок.

 Записувати звук механічними засобами почав французький поет, музикант і вчений Шарль Кро, який представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом». У 1888 німецький інженер Берлінер запропонував використовувати в якості носія для звукозапису цинковий диск, вкритий тонким шаром воску, і апарат для відтворення звуку з цього диска — грамофон. Наприкінці XIX століття у американському місті Камдене відкрито першу фабрику грамплатівок. Інструментальної музики на тогочасному вінілі було мало, бо технології не дозволяли якісно записати та перенести звук такого типу, тому основний репертуар складали промови, марші, романси, пісні та вальси.

Двосторонні диски вінілових платівок вперше з’явилися у 1903 році. Наприкінці 1920-х років почався новий етап в історії грамплатівок. Тоді були винайдені апарати для електроакустичного запису і відтворення звуку, а також поліхлорвінілова маса для виготовлення грамплатівок, що значно поліпшило якість звучання грамзаписів. Змінився і репертуар записів, значне місце в них посіли класичні твори оперної, камерної і симфонічної музики.

У 1930-х роках платівки виготовляли з однією композицією на одному боці, й часто один концерт одного й того ж виконавця продавали комплектом платівок.

У 1948 році світ побачив першу довгограючу вінілову платівку, випущену Columbia Records. Музику тепер можна було слухати не кілька хвилин, а майже півгодини. У 1957—1958-му роках в США — а згодом і в інших країнах — почався випуск стереофонічних грамплатівок, що дозволило отримати при відтворенні близьке до натурального об’ємне звучання, а наприкінці 1960-х — платівок, з яких можна відтворювати записи як в монофонічному, так і в стереофонічному варіантах. Аби підсилити привабливість платівки та підняти ціну, її стали обгортати у паперовий конверт, а зовнішній бік почали оформляти художньо і всіляко оздоблювати.

Одним з перших записів української музики на грамплатівку був фрагмент з опери «Запорожець за Дунаєм», зроблений наприкінці ХІХ століття в Англії. У Львові перші платівки були записані у 1904–1905 роках та зберігаються у музеї Соломії Крушельницької. Українські шанувальники вінілу часто надають перевагу саме вітчизняним виконавцям, які випустили малими накладами вінілові версії своїх альбомів. Серед таких гурти ONUKA, ТНМК, Hardkiss, Океан Ельзи, Скрябiн та Джамала.

До Міжнародного дня вінілової платівки відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує усім меломанам  завітати до нашої книгозбірні та ще раз згадати історію виникнення вінілових платівок, ознайомитись з виданнями що розповідають про цей дивовижний винахід людства.

 

 

Тематична книжкова виставка «Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі»

 

Тематична книжкова виставка «Проблеми та перспективи інноваційної діяльності в будівельній галузі» представляє науково-практичні видання, що висвітлюють впровадження новітніх технологій, екологічних матеріалів та цифрових інструментів у сучасне будівництво.

Дана тематична книжкова виставка об'єднала передову інженерну думку та практичний досвід. Будівельна галузь сьогодні перебуває на зламі технологічних епох. Традиційні методи поступаються місцем інтелектуальним системам, екологічним стандартам та робототехніці.

Основні тематичні розділи експозиції: література про 3D-моделювання, автоматизацію проектування та управління життєвим циклом об'єктів, видання про екологічні матеріали, стандарти LEED/BREEAM та пасивні споруди, монографії про високоміцний бетон, композити та наноматеріали, дослідження інвестиційних ризиків, оптимізації витрат та управління проектами.

Представлена експозиція — це не просто збірка книг. Це дорожня карта для майбутніх та діючих інженерів, архітекторів і менеджерів. Інноваційна діяльність у будівництві стикається з багатьма викликами: від браку фінансування до консерватизму ринку. Проте саме тут зібрані відповіді на питання, як подолати ці бар'єри.

Запрошуємо відвідати тематичну книжкову виставку, яка організована у відділі технічної літератури ТОУНБ. Тематична  книжкова виставка присвячена трансформації будівельної індустрії в епоху глобальних змін та цифровізації. Експозиція розкриває ключові вектори розвитку галузі: від теоретичних засад енергоефективності до практичного досвіду відбудови міст. Нехай ці знання стануть фундаментом для ваших нових успішних проектів та наукових відкриттів!

 

Майстер графічного дизайну ( 120 років з дня народження Леопольда Левицького)

 

Художника Леопольда Левицького називають львівським Пікассо. Графік-новатор вважав мистецтво універсальною мовою для вираження суспільних ідей. 

7 серпня минає 120 років від дня народження Леопольда Левицького – художника-графіка і живописця, представника Львівської художньої школи сер. ХХ ст, уродженця села Бурдяківці, що на Борщівщині. Малою дитиною разом з батьками переїхав до Чорткова, де його батько Ян Левицький працював слюсарем в залізничному депо. Саме від своєї матері – Ольги Блюс, доньки сільського дяка, майбутній мистець унаслідував любов до малювання. Після завершення навчання в Чортківській гімназії, за наполяганням батька, Леопольд Левицький подав документи на факультет права Ягеллонського університету.

Під час навчання Л. Левицький захопився лівими авангардовими ідеями, входив до складу прокомуністичної «Краківської групи». В 1932 року з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів («Павук», «Тюрма», «Боротьба робітників з поліцією») не сподобалася владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув'язнили, а згодом виключили з Академії. Диплом дочекається майстра лише через тридцять років, коли скроні «студента» вже вкриє сивина. У 1934 Л. Левицький повернувся до Чорткова. За кілька років оселився у Львові. В ті часи роботи майстра експонувалися у Львові, Кракові та Варшаві.

Левицький лишив по собі понад 2000 живописних і графічних робіт. Багато ранніх творів загинули у воєнний час. Найчастіше художник звертався до літографій, офортів, ілюстрував книжки, вже у поважному віці захопився лінографією. 

Леопольд Левицький – художник відомий і невідомий водночас. Попри велику мистецьку спадщину, музейні колекції та численні дослідження, його собистість і творча постава досі залишаються малознаними. Саме тому відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм користувачам простежити творчий шлях художника та засновника українського графічного дизайну в хронологічній послідовності, а також поглянути на нього через теми, що визначали його творчість упродовж усього життя, ознайомившись з книжковими виданнями з фонду відділу технічної літератури.

 

Майстер чистих металів: Вільям Волластон та таємниці платини

                

Вільям Хайд Волластон — видатний англійський учений, хімік і фізик, який відкрив хімічні елементи паладій і родій, а також ультрафіолетове випромінювання.

6 серпня 1766 року народився Вільям Волластон – англійський вчений, який найбільш відомий тим, що відкрив паладій (1803 рік) і родій (1804 рік), вперше отримав (1803 рік) в чистому вигляді платину. Відкрив (1801 рік) незалежно від Йоганна Вільгельма Ріттера ультрафіолетове випромінювання, сконструював рефрактомет. Значення Волластона у хімії визначається тим, що він демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих прикладах. Англійський вчений  вперше висловив свої міркування про просторове розташування атомів. У 1800 році він знайшов спосіб виготовляти ковку платину, що призвело до появи платинового посуду (до 1828 року Волластон не повідомляв секрету ковкої платини).

Коли учений світ був охоплений дискусією, що виникла між Вольта і Гальвані, про причини виникнення електричного («гальванічного») струму, Волластон взяв участь у цій суперечці і винайшов «батарею Волластона», яка досі носить його ім'я. Протягом останніх років свого життя він проводив електричні експерименти, результатом яких стало його випадкове відкриття електромагнітної індукції за 10 років до Майкла Фарадея, що передувало кінцевій конструкції електродвигуна. Фарадей сконструював перший робочий електродвигун і опублікував свою роботу без визнання попередньої роботи винахідника. Демонстрація Воластоном двигуна Королівському товариству зазнала невдачі, але, незважаючи на це, його попередню роботу визнав Гемфрі.

 

Його роботи з оптики також були важливими. Він створив камеру-люціда (1807 рік) - оптичний прилад, забезпечений призмою Волластона, який служить допоміжним засобом для митців при перенесенні існуючих мотивів на папір. Крім того, сконструював рефрактометр (1802 рік) і гоніометр (1809 рік) - прилад для вимірювання кутів між пласкими гранями твердих тіл, наприклад, кристалів.

Волластон також сконструював кріофор (скляна ємність, що містить рідку воду та водяну пару), який використовується у курсах фізики для демонстрації швидкого заморожування шляхом випаровування.

З нагоди ювілею знаного науковця відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам наукову, науково-популярну літературу, періодичні видання, численні монографії, матеріали наукових досліджень та публікації науковців, присвячені життю та здобуткам Волластона.

Запрошуємо наших читачів, науковців, студентську молодь та всіх зацікавлених користувачів  до читального залу відділу технічної літератури!

Ів Сен-Лоран - вічний стиль (до 90-річниці з дня народження видатного кутюр’є)

 

1 серпня модний світ відзначає день народження великого французького кутюр'є Іва Сен-Лорана. Як справжній революціонер, він не боявся кидати виклик суспільству і ламати стереотипи. Саме це дозволило йому зробити стільки відкриттів, які назавжди змінили уявлення про жіночу моду. Дизайнер шкодував лише про одне: що не він винайшов джинси.

 1 серпня 1936 року в Алжирі в родині страхового агента народився хлопчик, ім’я якого вже за 20 років почув увесь світ. Іва Сен-Лорана називали маленьким принцом високої моди, вундеркіндом haute couture, модним революціонером і просто генієм, а видання New York Herald Tribune описало його перший показ для Dior як «емоційне пияцтво моди всіх часів».

У 17 років Ів Сен-Лоран приїхав до Парижа вчитися у школі при Синдикаті високої моди. Він практично відразу здобув перемогу в конкурсі для дизайнерів-початківців, розділивши перше місце з Карлом Лагерфельдом. У 19 років він став помічником Крістіана Діора, а ще через два роки очолив Дім Сhristian Dior після смерті його засновника. Коли дизайнеру було лише 26, він уже заснував власний модний бренд Yves Saint Laurent.

Уже тоді, першою ж колекцією, він проявив свій бунтівний дух і новаторство. Згодом саме вони змусили його покинути дім Dior і заснувати власний. Yves Saint Laurent Couture став полем для експериментів видатного кутюр’є. У 1962 році він представив перший жіночий брючний костюм, а пізніше також стиль сафарі, чоботи-панчохи та багато іншого. Він активно поєднував моду та мистецтво, створюючи вбрання, що відсилає до Піта Мондріана та інших художників. Зрештою загальноприйняті норми Ів Сен-Лоран порушував й на самому подіумі — він був першим, хто запросив на дефіле темношкірих моделей. Так, саме завдяки йому дебютувала Наомі Кемпбелл.

Ів Сен-Лоран помер 1 червня 2008 року у своєму будинку в Парижі. Однак його спадщина й донині живе. Прославляють кутюр’є численні книги про його життя й творчість. Сьогодні ми пропонуємо вам вшанувати видатного митця їх переглядом і прочитанням.

Цього року,1серпня французькому модельєру Ів Сен-Лорану виповнилось би 90 років. З цієї нагоди свої двері відчиняє ТОУНБ, а саме відділ технічної літератури, щоб запросити усіх шанувальників модельєра та цінителів його бренду переглянути книжкові видання, що демонструють життєвий та творчий шлях видатного модельєра. Також ви зможете поглибити свої знання на тему моди та про європейських модельєрів. Ласкаво просимо!