Адольф Сакс: людина, яка подарувала світові джазовий голос

6 листопада 1814 року народився  Антуан Жозеф Сакс— видатний бельгійський майстер музичних інструментів та винахідник. На честь його дня народження у всьому світі щороку 6 листопада відзначають неофіційне музичне свято — День саксофона.  

Батько Адольфа, Шарль Жозеф Сакс, був відомим майстром духових інструментів, самоучкою. Виготовлені ним  кларнети і фаготи були настільки високої якості, що в 1820 році його призначили придворним музичним майстром, і з тих пір він отримав чимало почесних дипломів і медалей. Музичні здібності і інтерес до конструювання передалися дітям майстра, і найбільше старшому з одинадцяти дітей - Адольфу (Антуану Жозефу).  У 1836 році з Бельгії Сакс емігрує до Франції. У нього багато послідовників і не менше ворогів.

У 1842 році Адольф Сакс відкрив у Парижі фабрику духових інструментів, де він і отримав широку популярність як винахідник і проектувальник. Адольф Сакс удосконалив майже всі відомі людству духові інструменти. Створив цілу групу інструментів для військових духових оркестрів «саксгорни». Світову популярність принесло винахід саксофона. Адольф Сакс, взяв кларнет, замінив дерево металом, пристосував більш зручний мундштук і змінив перетин, зробивши інструмент розширюється донизу, забезпечивши новий інструмент більш прогресивної  аплікатурою.

Патент на саксофон отримано 23 червня 1846. За п'ять місяців до отримання патенту Сакс програв у суді справу - його звинуватили в «шахрайстві і фальсифікації». Зберіглося рішення суду, в якому говориться, що «музичний інструмент під назвою саксофон не існує і не може існувати». Провідні композитори Франції захоплено відгукнулися про новий інструмент. З 1857 р. Адольф Сакс вів клас саксофона у Паризькій консерваторії і видав допомоги по школі гри на всіх винайдених їм інструментах.  Однак незабаром Сакс став жертвою недобросовісної конкуренції. Інші майстри музичних інструментів неодноразово подавали на нього до суду, звинувачуючи в плагіаті. У результаті судові витрати розорили Сакса, його фірма з виробництва музичних інструментів збанкрутувала, а багаторічні позови підірвали його здоров'я.

Проживши довге життя, Сакс не дожив до джазу і помер у злиднях. На згадку про винахідника і музиканта з 1994 року в Бельгії проводиться Міжнародний конкурс саксофоністів, що носить ім'я Адольфа Сакса. Адольф Сакс був зображений на банкноті в 200 франків, що знаходиться в обігу до введення в Бельгії євро. На зворотному боці цієї банкноти були зображені силуети саксофоністів і силует собору і цитаделі рідного міста Сакса. Наразі ж саксофон – один із найбільш відомих музичних інструментів, що безумовно асоціюється із джазом. Тож сьогодні ми пропонуємо вам  звернутись  до друкованих джерел.

Потяг прибуває за розкладом: залізниця в часи випробувань

                      

Сьогодні, 4 листопада, Україна відзначає День залізничника — свято людей, завдяки яким країна залишається на ходу. Залізниця — це не лише колії, вокзали чи локомотиви. Це понад 175 тисяч працівників, які щодня забезпечують безперебійний рух пасажирських і вантажних перевезень, підтримують економіку та допомагають людям.

З початку повномасштабної війни залізниця стала ключовою транспортною артерією країни. Мільйони українців були евакуйовані залізничними рейсами з прифронтових територій у безпечні регіони. Щодня потяги доставляють тони гуманітарних вантажів, пального, зерна, будівельних матеріалів — усе, що необхідне для оборони та відбудови. Коли хвиля тих, хто рятувався, знизилась, кількість завдань в Укрзалізниці навпаки збільшилась: необхідно було забезпечити безперебійний рух поїздів, роботу команди, яка складає більше 100 тисяч людей, а також вирішувати інші операційні питання. Крім цього, Укрзалізниця суттєво розвинула і міжнародні напрямки, тож усі закордонні лідери, які приїздили в Україну, робили це саме поїздами. 

Залізничники працюють і тоді, коли важко. Вони відновлюють колії після обстрілів, налагоджують нові маршрути, підтримують роботу пунктів незламності на вокзалах, зустрічають і проводжають українців у безпечні місця. Водночас залізниця впевнено рухається вперед — розвиває міжнародні сполучення, модернізує вокзали, впроваджує безбар’єрні рішення для людей з інвалідністю та маломобільних пасажирів.

Залізниця — це люди, які забезпечують рух країни навіть у найважчі часи. Вони не просто перевозять пасажирів і вантажі — вони допомагають країні виживати й відновлюватися. Завдяки їхній професійності, сміливості та людяності Україна залишається на ходу. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, залізниця стала символом стійкості та незламності. Вона рятує життя, допомагаючи людям знайти безпеку, доставляє гуманітарну допомогу й безперебійно забезпечує армію всім необхідним.

У професійне свято – День залізничника, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників українських національних залізниць і бажаємо їм гарних успіхів, благополуччя і високого професіоналізму, який завжди був притаманний нашим шановним залізничникам!

З нагоди професійного свята відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам нові надходження книжкових видань з даного питання, які будуть корисні і цікаві широкому колу читачів. Також для спеціалістів в галузі залізничного транспорту буде цікавий журнал «MINTRANS». Сьогодні це найбільш авторитетне та впливове видання у сфері інфраструктури. Науково-виробничий журнал «MINTRANS» виступає ініціатором діалогу між лідерами галузей дорожнього будівництва, залізниці, авіа, портової екосистеми, логістики та перевезень, об’єднуючи разом політиків, бізнесменів, експертну спільноту та ЗМІ. Разом з представниками галузі журнал в своїх публікаціях висвітлює теми і ключові тенденції та нові можливості, а також виклики, які задають вектор розвитку інфраструктури та транспортних потоків в Україні та світі. Запрошуємо до перегляду.

 

 

«Магія петриківського розпису»: майстер-клас із петриківського розпису

 

22 жовтня 2026 року в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбувся майстер-клас з живопису на тему «Магія петриківського розпису». Участь у заході взяли шанувальники даного виду мистецтва.

Цей майстер-клас дав можливість присутнім торкнутися джерел української культури, розкрити свій творчий потенціал та створити справжній оберіг власноруч. Петриківка — це не просто малювання. Це мова яскравих кольорів, де кожен елемент має свій глибокий сенс. Це унікальне народне мистецтво, яке народилося у селищі Петриківка (нині Дніпропетровська область) та сформувалося як самобутній напрямок наприкінці XIX — на початку XX століття. Його історія тісно пов'язана з козацтвом та традиціями побутового декорування українського житла. У 2013 році це мистецтво отримало світове визнання та підкорило весь світ, потрапивши до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Зі  вступним словом до учасників звернулась головний бібліотекар відділу Людмила Шатарська. Вона розповіла про історію петриківського розпису як давнього українського мистецтва, яке поєднує красу, глибоку символіку та духовність.

Петриківський розпис називають “мистецтвом вільних людей”. Люди, які не захотіли жити в неволі, тікали до козаків у Петриківку – село, вільне від панського поневолення. Петриківка не зазнала трагедії кріпацтва. Свобода творчості та оптимізм втілилися у життєрадісному декоративному мистецтві місцевих малярів: візерунки сповнені радістю і сміливо насичені кольорами.

Петриківським розписом традиційно займалися переважно жінки, тому малюнки вирізняються нотками жіночої естетики. Яскраві рослинні орнаменти, пронизані світлом, привертають увагу своєю колоритною красою. У цих яскравих квітах, дивовижних птахах та соковитих ягодах закодовано генетичний код нашої нації: любов до життя, прагнення до краси, світла та гармонії. Кожен мазок у петриківці — це символ. Наприклад, калина символізує дівочу вроду, мальва — козацьку доблесть, а зозуля чи жар-птиця — спокій та щастя.

Майстер-клас провела майстриня народних художніх промислів Галина Збараська. Під час заняття шанувальники петриківського розпису дізнались історію цього мистецтва, опанували базові мазки та власноруч створили декоративне панно.

Провідний методист образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, заслужений майстер народної творчості України — Кузишин Іван Іванович виголосив подяку та нагородив грамотою майстриню народних художніх промислів Галину Збараську. Він відзначив, що такі заходи сприяють не лише популяризації народного мистецтва, а й згуртуванню спільноти через спільну творчість та неформальне спілкування.

Під час майстер-класу  пані Галина підтримувала та допомагала учасникам заходу, ознайомила присутніх з технікою розпису, символікою традиційних орнаментів та значенням кольорів петриківського розпису. Учасники заходу створили власний малюнок, дізнались про значення традиційних візерунків та долучилися до автентичної української традиції.

 

Тематична книжкова виставка «Харчова промисловість України: сучасні тенденції та перспективи»

 

Книжкова виставка «Харчова промисловість України: сучасні тенденції та перспективи» — це захоплива мандрівка у світ, де традиційні українські рецепти зустрічаються з технологіями майбутнього. Вона об'єднує наукові дослідження, бізнес-стратегії та інноваційні ідеї, які демонструють, як Україна перетворюється з експортера сировини на потужного гравця глобального ринку готової продукції.

Харчова промисловість є галуззю, яка формує економічний та безпековий фундамент України. Вона демонструє еволюцію агрохарчового сектору від постачальника сировини до виробника високотехнологічної продукції, поєднуючи наукові розробки, бізнес-стратегії та сучасні технології. Експозиція показує інтеграцію традиційних рецептур у світові концепції — від автоматизованих заводів до функціонального харчування.

Харчова промисловість є важливим видом економічної діяльності в Україні. В умовах зростання попиту на якісні продукти харчування і конкуренції між виробниками, а також створення зон вільної торгівлі з сусідніми країнами і ЄС, навіть невеликі підприємства намагаються знайти свого споживача в усіх регіонах країни і за кордоном. Харчова промисловість України — серед вітчизняних лідерів за обсягами залучених іноземних інвестицій і часткою в загальному експорті товарів.

Україна має дуже сприятливий природно-ресурсний, людський і геополітичний потенціал для виробництва продуктів харчування. Раціональне його використання могло б забезпечити нашій країні провідне місце на регіональному та світовому та регіональному  продовольчих ринках.

Працівники відділу технічної літератури ТОУНБ підготували для своїх користувачів книжкову виставку «Харчова промисловість України: сучасні тенденції та перспективи». На ній представлені найновіші видання з технологічних процесів виробництва продукції різних галузей харчової промисловості, посібники з теоретичних основ кулінарної обробки харчових продуктів та її вплив на їхню харчову цінність. Виставка ознайомить з найбільшим у м. Тернополі репертуаром спеціалізованих періодичних видань та книжками з питань реформування харчової промисловості. Якщо Вас зацікавила дана інформація і Ви не бажаєте зупинятись, чекаємо Вас у нашій бібліотеці, де Ви можете ознайомитись з матеріалами представленими на виставці.

День працівників целюлозно-паперової промисловості України: свято відданості та інновацій

                       

День працівників целюлозно-паперової промисловості України, який відзначається щорічно в третю суботу жовтня, є важливим професійним святом, що підкреслює значення цього сектору в економіці країни. Целюлозно-паперова промисловість є одним із ключових компонентів національної економіки, адже вона забезпечує не лише потреби внутрішнього ринку, а й активно експортує продукцію за межі України.

В Україні целюлозно-паперова промисловість має глибокі корені, її історії більше ста років. Протягом цього часу галузь зазнала значних змін і трансформацій, адаптуючись до нових умов і викликів. Сьогодні в Україні функціонує чимало підприємств, які виробляють широкий спектр продукції - від газетного і паперу для письма до упаковки і спеціальних матеріалів. Виробництво целюлози і паперу займає важливе місце в структурі промисловості. Адже паперова продукція використовується в багатьох сферах життя: від освіти та культури до упаковки товарів і реклами.

Папір в Україні почали виробляти дуже давно, більш як 400 років тому. На початку XX ст. на території України підприємства целюлозно-паперової промисловості орієнтуються в своєму розміщенні на сировинні, водні ресурси, електроенергію і кваліфіковану робочу силу. Тому і знаходяться переважно в лісопромислових районах – Карпатському і Поліському.

Головним компонентом для одержання целюлози є низькоякісна деревина хвойних і листяних порід дерев, відходи лісопиляння і деревообробки. У спеціальному апараті деревину піддають обробці і вона перетворюється в целюлозу. За новими технологіями целюлозу можна виготовити з очерету і соломи. Целюлозу використовують для виробництва паперу та картону. Підприємства лісохімічної і гідролізної промисловості переробляють деревину хвойних, листяних порід дерев (береза), тому у своєму розміщенні орієнтуються на лісопромислові райони. Вони виробляють метиловий спирт, каніфоль, камфору, скипидар, оцтову кислоту, деревне вугілля.

Найбільшими підприємствами галузі є целюлозно-картонний завод у Жидачеві Львівської області і картонно-паперовий комбінат в місті Обухові Київської області. Великі підприємства целюлозно-паперової промисловості є в Києві. В Україні знаходиться 7 центрів лісохімії: Великий Бичків, Перечин, Свалява, Вигода в Івано-Франківській, Славута в Хмельницькій, Коростень у Житомирській, Клевань у Рівненській областях

З нагоди Дня працівників целюлозно-паперової промисловості України, який у цьому році відзначається 17 жовтня, працівники відділу технічної літератури ТОУНБ запрошують своїх користувачів до читального залу відділу, щоб переглянути наукову, науково-популярну та науково-виробничу літературу з фонду відділу. Запрошуємо до перегляду.

Магія петриківського розпису: майстер-клас із петриківського розпису

 

22 жовтня  2026 року о 13.00 в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбудеться майстер-клас з живопису на тему «Магія петриківського розпису».

Цей майстер-клас дасть можливість торкнутися джерел української культури, розкрити свій творчий потенціал та створити справжній оберіг власноруч. Запрошуємо вас на захопливий майстер-клас із петриківського розпису — мистецтва, що підкорило світ і внесене до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО!

Петриківка — це не просто малювання. Це мова яскравих кольорів, де кожен елемент має свій глибокий сенс. Червона калина символізує дівочу вроду, пишні квіти — процвітання та радість, а диво-птахи приносять у дім гармонію та добробут.

На майстер-класі вас чекає знайомство з історією, де  ви дізнаєтеся таємниці виникнення цього дивовижного промислу та символіку його орнаментів, навчитеся тримати традиційний пензлик, робити відомі мазки, а також малювати пишні квіти.

Під керівництвом досвідченої майстрині народних художніх промислів Галини Збараської ви створите свій перший авторський шедевр —  декоративне панно.

Даний майстер-клас розвиває дрібну моторику, координацію та посидючість, діє як м'яка та заспокійлива арт-терапія, розпалює фантазію та вчить бачити красу навколо, знайомить із рідною культурою.

Вам абсолютно не обов’язково вміти малювати. Наша майстриня покроково покаже всі етапи, тому гарний результат гарантований. Заберете із собою не лише унікальний сувенір, а й частинку української душі та тепла!

Точність і довіра: метрологія та стандарти — основа економіки

 

Без точних вимірювань неможливий розвиток науки, технологій і навіть прогнозів погоди.

День працівників стандартизації та метрології в Україні відзначається щорічно 10 жовтня. Цей день було офіційно встановлено Указом Президента України у 2002 році, щоб підкреслити вагомий внесок фахівців, які забезпечують точність вимірювань та єдині стандарти якості в усіх сферах економіки та життя. Дата обрана на честь відкриття у Харкові першої палати для вивірки й таврування торговельних ваг і мір у 1901 році. Це свято є професійним днем усіх причетних до галузі стандартизації та метрології, яка відіграє ключову роль у забезпеченні якості та точності в різних сферах.

Читальний зал відділу технічної літератури ТОУНБ пропонує увазі своїм відвідувачам книжкові документи, публікації з періодичних видань, що свідчать про те, що метеорологія, стандартизація, сертифікація становлять невід'ємну частину всієї діяльності людства і більшість вважає, що вони впливають майже на всі аспекти нашого життя.

 

Це три кити, на яких ґрунтується діяльність щодо забезпечення якості та контролю якості. Стандартизація – об’єктивна реальність та одна з форм дії економічних законів розвитку суспільства. Сертифікація стала одним із важливих механізмів управління якістю, який дає можливість об’єктивно оцінити продукцію, надати споживачу підтвердження її безпеки, забезпечити контроль за відповідністю продукції вимогам екологічної чистоти, а також підвищити її конкурентоздатність. Метеорологія має важливе значення для науково-технічного прогресу, оскільки без вимірювань, без постійного підвищення їх точності неможливий розвиток жодної з галузей науки і техніки.

Стандартизація, метеорологія, сертифікація – це складові технічного регулювання, надійна основа для захисту прав споживачів та стабільного розвитку держави. Віримо, що прийде час, і еталоном у всіх сферах для багатьох країн будуть саме українські стандарти.

У відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ представлена як наукова література, так і науково-популярна, навчальна, а також періодичні видання з цієї галузі знань. Тож, запрошуємо до перегляду.

 

Від радарів до кулінарії: як магнетрон змінив наш побут

                                   

Цього дня, 8 жовтня 1945-го, запатентували першу в світі мікрохвильову піч.

Технологію, що лежить в основі роботи мікрохвильової печі, розробили під час Другої світової війни. Американські та британські військові розробили магнетрон, який став результатом дослідження з проблем радіо-передач і радіолокаційного виявлення. RadaRange – перша в світі мікрохвильова піч. Магнетрон виробляв набагато менші радіохвилі, відомі як мікрохвилі, і був маленьким і досить потужним, щоб використовуватися в літаках. Його можливості виявлення допомогли вирішити постійну проблему точності бомбардування міст.

Розповіді про те, хто і коли  винайшов мікрохвильову піч, перетворилися на легенду. Але точно одне - в далекому 1945 році руку до виникнення СВЧ-печі доклав Персі Лебарон Спенсер під час своєї служби в компанії «Raytheon». 8 жовтня цього року він запатентував методику розігріву їжі за допомогою електромагнітних хвиль. Інженер з американського штату Массачусетс Персі Спенсер першим помітив здатність надвисокочастотного випромінювання нагрівати продукти. Ідея створення мікрохвильової печі прийшла йому в голову після того, як він, стоячи біля електронної лампи, яка генерувала мікрохвильове електромагнітне випромінювання, виявив, що шоколадний батончик в його кишені розтанув. Ще одна версія, він помітив, що нагрівся бутерброд, покладений на увімкнений магнетрон.

Перша машина, яка працювала за таким принципом, була випущена в 1947 році і мало нагадувала сучасні пристрої: вона була величезна, розміром з людський зріст і вагою більше 300 кг. «Radarange» - таке ім'я дав їй розробник.

Перші печі використовували в армійських їдальнях і великих ресторанах і мали великий розмір. Фірма Raytheon випустила 1947 року піч Radarange. Вона мала висоту близько 183 см і вагу близько 340 кг. Компактніші домашні печі почали вироблятися з 1955 року. Першу таку піч було продано 1 жовтня 1955 року за ціною $ 1295 фірмою Tappan Stove Company. Першу серійну побутову мікрохвильову піч випустила японська фірма Sharp у 1962 році.

 

Що цікаво, вчений Спенсер за своє дітище отримав тільки невелику грошову винагороду, а всі права на випуск гаджета були у компанії, в якій він числився. Тільки після смерті він був визнаний тим, хто придумав і запатентував мікрохвильову піч. А його ім'я через часи було занесено в Зал Слави винахідників. 

Популярність до мікрохвильовок прийшла 1967-го. Після появи на ринку компактного і дешевого пристрою - $400, у Штатах почався "мікрохвильовий" бум. Продажі складали близько 1 млн штук на рік. Як говорить статистика, в Штатах тільки 2000 року продали понад 12,6 мільйонів мікрохвильовок! В ті часи, коли тільки з'явилася мікрохвильова піч, ніхто не міг подумати, що вона настільки трансформується і вдосконалюється. З'явиться функція гриля, режим розморожування продуктів і таймер. Навіть офісні приміщення, оснащені кухнею, не можуть обійтися без СВЧ-печі. Адже економія часу за обідом дозволяє довше відпочити. Також сучасні пристрої для розігріву їжі, на відміну від своїх попередників, оснащені системою захисту від мікрохвиль.

Бажаєте дізнатися більше про історію Radarange чи про те, як еволюціонували функції мікрохвильовок до наших днів? Запрошуємо до читального залу відділу технічної літератури ТОУНБ.

 

 

Таємниці Всесвіту на книжковій полиці (до Всесвітнього тижня космосу)

 

Всесвітній тиждень космосу (World Space Week) — це найбільша щорічна космічна подія на планеті, яка офіційно відзначається під егідою ООН щороку з 4 по 10 жовтня.

Вперше ідея заснувати Всесвітній тиждень космосу виникла на 3-ій Всесвітній конференції ООН з космосу. На цьому форумі делегація Марокко висунула пропозицію про проголошення 20 липня Всесвітнім днем космосу, приурочивши цю дату до дня висадки експедиції США на Місяць. Пропозиція Марокко була сприйнята вельми неоднозначно. Більшість делегацій висловилися на підтримку ідеї проголошення спеціального Всесвітнього дня космосу. Проте сама дата викликала широку дискусію. В розпалі дискусії несподівану пропозицію надав делегат Ірану. Він запропонував святкувати не Всесвітній день космосу, а Всесвітній тиждень космосу, який можна було б почати 4 жовтня і закінчити 10 жовтня. Настільки несподівана пропозиція знайшла підтримку у більшості країн і була підтримана учасниками конференції одноголосно. Всесвітній тиждень космосу відзначають щорічно в період з 4 по 10 жовтня, починаючи з 2000 року. Це визначна подія у світі, яка покликана на міжнародному рівні відзначити внесок, що робить космічна наука для покращення умов життя людини.

Тема 2026 року: «Ракетна революція» (Rocket Revolution). Цього року увага прикута до стрімкого розвитку приватних і комерційних космічних запусків, багаторазових ракет, а також нових країн та організацій, що отримують доступ до орбіти.

Всесвітній тиждень космосу, який щороку проходить з 4 по 10 жовтня, в умовах повномасштабної війни в Україні набув абсолютно нових сенсів та викликів. Хоча глобальні теми Всесвітнього тижня космосу зосереджуються на мирному дослідженні, в Україні головний акцент змістився на оборонні технології. Через відсутність власних масштабних космічних апаратів Україна критично залежить від комерційних та партнерських систем для зв'язку, а також супутників оптичної та радіолокаційної розвідки. Сучасні технології дистанційного зондування Землі дозволяють фіксувати наслідки руйнувань, рух військ та навіть саму лінію фронту, яка вже чітко помітна на супутникових знімках. Війна продемонструвала, що космос став повноцінним середовищем сучасних бойових дій, де перетинаються питання радіоелектронної боротьби, ППО та інформаційної безпеки.

Відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ долучився до відзначення Всесвітнього тижня космосу. Увазі читачів пропонуємо переглянути книги та періодичні видання з фонду відділу про космос, космічні об’єкти, астрономію. Видання містять відомості про штучні супутники, ракети та космічні об’єкти, висвітлюють основні проблеми, пов’язані зі здійсненням міжпланетних польотів. Окрім того, розкривається сучасний стан та перспективи розвитку різних напрямів космічної діяльності, розповідається про найвидатніших космонавтів України й світу. Книги про історію авіації: від перших літаків до сучасних технологій, біографії видатних авіаторів і космонавтів, дізнайтеся більше про життя і досягнення людей, які змінили хід історії. Запрошуємо вас зануритися в світ авіації та космонавтики, знайти нові знання та надихнутися на нові досягнення!

Не втрачайте можливість дізнатися більше про неймовірні пригоди в небі та за його межами! Чекаємо на вас у нашій бібліотеці!

 

Інформаційна година «Штучний інтелект: твій супергерой чи конкурент?»

 

22 вересня у читальному залі відділу технічної літератури ТОУНБ відбулась інформаційна година «Штучний інтелект: твій супергерой чи конкурент?». Учасниками заходу стали студенти Тернопільського фахового коледжу харчових технологій і торгівлі, факультету «Підприємництво і торгівля».

Ми живемо в епоху, коли кордон між науковою фантастикою та реальністю стрімко стирається. Те, що ще кілька десятиліть тому здавалося вигадкою, сьогодні стає частиною нашого повсякденного життя, алгоритмами в наших смартфонах та предметом запеклих дискусій про майбутнє ринку праці. Штучний інтелект перестав бути просто інструментом автоматизації — він став дзеркалом, у яке дивиться людство, намагаючись зрозуміти власну природу.

Ще кілька десятиліть тому нейромережі та робототехніка здавалися нам елементами наукової фантастики зі сторінок романів Айзека Азімова чи Станіслава Лема. Сьогодні ж ШІ — це реальність. Він рекомендує нам музику, допомагає лікарям ставити діагнози і навіть... допомагає нам орієнтуватися у безмежному морі книг.

Модераторка заходу завідувачка відділу технічної літератури Вайшле Марія. У привітальному слові  вона наголосила на важливості теми штучного інтелекту -найзахопливішої та найдискусійнішої теми сучасності — штучному інтелекту.

Ключовим моментом інформаційної години став інформаційно-бібліографічний огляд та мультимедійна презентація книг на тему «Код майбутнього: штучний інтелект». Огляд був проведений працівниками відділу технічної літератури Людмилою Шатарською та Надією Ковбасник. Це був своєрідний путівник світом літератури про ШІ. Працівники відділу зібрали для користувачів відділу, учасників інформаційної години найкращі видання: від простих посібників для новачків до глибоких філософських та наукових праць. Вони допомогли зрозуміти, як влаштовані цифрові технології, чи зможе ШІ замінити людський розум і як нам співіснувати у новому цифровому світі.

Технології розвиваються з неймовірною швидкістю, і щоб залишатися лідерами у своїй справі, нам потрібно постійно вчитися. Книги, що увійшли до нашого огляду, надали змогу  розібратися, що таке штучний інтелект насправді — загроза, інструмент чи новий співавтор людства? Для сучасної молоді ШІ — це не просто технологія, це інструмент, який створюватиме професії майбутнього. Але як зрозуміти, куди рухається цей світ? Як відрізнити реальні можливості від міфів? Найкращий спосіб — звернутися до першоджерел. В мультимедійній презентації були зібрані топові книги: від захопливих передбачень футурологів до практичних інструкцій, які допоможуть стати лідерами у новій технологічній епосі.

"Пташка свободи: від серця до серця" — майстер-клас з виготовлення пташки- оберега

 

22 вересня 2026 року в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбувся майстер-клас з виготовлення патріотичного оберега — м’якої іграшки під назвою «Пташка свободи: від серця до серця».

 Пташка в українській культурі — це не просто крилата істота, це символ душі, волі, нескореного духу. Вона лине туди, де панує світло, де живе надія, де серце відчуває свободу. У затишній творчій атмосфері гості заходу створювали пташку з ниток. Кожна пташка мала свій характер, колір, символіку. І, найголовніше — вона народилася з  внутрішньої віри у силу свободи.

 Виготовлення іграшки своїми руками - дуже цікавий творчий процес і захоплюються ним не лише діти. Сьогодні все частіше можна зустріти дорослих людей, які таким чином відпочивають та отримують при цьому неймовірне задоволення. Адже немає нічого ціннішого, ніж речі, створені власноруч, або руками близької тобі людини. Адже, коли людина творить, вона вкладає у свій виріб свою душу і почуття. Виникає оберіг, талісман, унікальна річ, заряджена енергією добра. Виготовлення м’яких іграшок займає особливе місце серед інших видів рукоділля, особливо якщо це іграшка із улюбленої казки або улюблене звірятко. Щоб іграшка вийшла дійсно цікавою, потрібно докласти трохи зусиль та фантазії.

Цей майстер-клас — не лише про творчість. Це про пам’ять, про культуру, про нашу силу бути собою. Це про крихкий і водночас незламний символ — птаха, що несе у світ мир, надію й українську ідентичність.

Освоїти мистецтво створення іграшки – патріотичного оберегу допомогла майстриня народних художніх промислів Галина Ярославівна Гунчак. Вона провела майстер–клас з виготовлення іграшки під назвою «Пташка миру». Адже ця іграшка не просто сувенір, це невід’ємний прояв патріотизму. Учасниками заходу були учні та завідувачка бібліотеки загальноосвітньої школи №23 Любов Дзецюх. Кожен з учасників залишився задоволеним своїм творінням.

 Майстер-клас був проведений за сприянням провідних спеціалістів обласного методичного центру народної творчості. Захід розпочався з привітального слова директора Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, заслуженого артиста України Володимира Вермінського. Він наголосив на глибокому змісті патріотичного майстер-класу та надав подяку відомій тернополянці, майстрині народних художніх промислів Галині Гунчак, вручивши їй грамоту.  Захід об’єднав учнів у творчому процесі на підтримку національного духу. Під керівництвом  пані Галини школярі власноруч створювали символічних птахів – як знак свободи, незламності та віри в перемогу.

Данієль Габрієль Фаренгейт – винахідник світового рівня

 

Габрієль Данієль Фаренгейт — видатний німецький фізик, винахідник першого придатного до практичного використання скляного ртутного термометра та температурної шкали, що нині носить його ім’я.

Батьки Габрієля померли рано, тому він був змушений навчатися у купця в Амстердамі. Проте наукові експерименти цікавили його більше, і згодом він почав вивчати прикладні природничі науки. Після подорожі Англією та Німеччиною, де він вивчав фізику, оселився в Нідерландах. Майже все життя прожив у Голландії, займаючись виготовленням точних метеорологічних приладів.

У 1709 році він створив спиртовий, а у 1714 році — ртутний термометр, використавши новий спосіб очищення ртуті. Для ртутного термометра Фаренгейт розробив шкалу, що мала три реперні (опорні) точки:

0°F — температура суміші «танучий лід – нашатир – кухонна сіль»,

96°F — відповідала температурі тіла здорової людини,

32°F — температура танення льоду (прийнята як контрольна температура).

Таким чином, температура кипіння чистої води за шкалою Фаренгейта становить 212°. Шкала Фаренгейта використовується у багатьох англомовних країнах, хоча поступово поступається місцем шкалі Цельсія. Окрім виготовлення термометрів, Фаренгейт займався вдосконаленням барометрів і гігрометрів. Він створив перший ваговий ареометр і термобарометр.

У 1718 році читав лекції з хімії в Амстердамі, а в 1724 році став членом Лондонського королівського товариства. Досліджував також залежність температури кипіння рідини від атмосферного тиску та вмісту солей, склав таблиці питомої ваги речовин. У 1721 році відкрив, що воду можна охолодити нижче точки замерзання, і вона залишатиметься в рідкому стані (явище переохолодження води). Працював також над створенням машини для осушення територій, що постраждали від повеней.

Відділ технічної літератури ТОУНБ запрошує своїх користувачів до читального залу, щоб переглянути видання про українських та зарубіжних винахідників, історію винахідництва, науково-технічні відкриття, сучасні технології та інноваційні розробки, а також літературу про патентну діяльність та інтелектуальну власність.

 

 

 

"Пташка свободи: від серця до серця" — майстер-клас з виготовлення пташки- оберега

 22 вересня 2026 року о 13.00 в читальному залі відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ відбудеться майстер-клас з виготовлення патріотичного оберега — м’якої іграшки під назвою «Пташка свободи: Від серця до серця».

Пташка в українській культурі — це не просто крилата істота. Це символ душі, волі, нескореного духу. Вона лине туди, де панує світло, де живе надія, де серце відчуває свободу. У затишній творчій атмосфері ми будемо створювати пташку з ниток. Кожна пташка матиме свій характер, кольори, символіку. І найголовніше — вона народиться з твоєї внутрішньої віри у силу свободи.

🔹 Цей майстер-клас — не лише про творчість. Це про пам’ять, про культуру, про нашу силу бути собою.
🔹 Це про крихкий і водночас незламний символ — птаха, що несе у світ мир, надію й українську ідентичність.

Освоїти мистецтво створення іграшки – патріотичного оберега допоможе майстриня народних художніх промислів Галина Ярославівна Гунчак.

Створи свою пташку свободи, яка полетить із серця — туди, де живе Україна

Організатори заходу – відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ  і Тернопільський обласний центр народної творчості.

 

Камера! Мотор! Історія українського кінематографа

 

Щороку, у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно – професійне свято вітчизняних кінематографістів, а також всіх шанувальників цього дивовижного мистецтва, без якого неможливо уявити розвиток сучасної культури.

 Свою історію український кінематограф веде від 1893 року, коли ще за два роки до братів Люм’єр український механік-винахідник Йосип Тимченко розробив свій аналог кінознімального апарату та продемонстрував «живі картинки» під назвою «Наїзник» та «Метальник списів». Першим вітчизняним кінематографістом вважається харківський фотограф Альфред Федецький. 30 вересня 1896 року він за фільмував перший документально-хронікальний сюжет тривалістю 1,5 хвилини, а у грудні того ж року влаштував перший кіносеанс у Харківському оперному театрі. Першим кіно виробничим підприємством на території сучасної України стало створене в Катеринославі (нині – місто Дніпро) у 1911 році «Південно-російське акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко», де того ж року режисер Данило Сахненко зняв перший український ігровий фільм «Запорізька Січ».

Впродовж ХХ століття українські митці створили власну яскраву кіно мистецьку школу, яка збагатила світовий кінематограф і стала надійним підґрунтям для нових здобутків прийдешнього покоління кіно митців. Завдяки поєднанню незабутніх традицій та творчих зусиль вітчизняних кінематографістів сучасне українське кіно сьогодні активно прокладає шлях на вітчизняні та світові екрани.

День українського кіно був встановлений на підтримку українських кінематографістів. Офіційного статусу це свято набуло у 1996 році після підписання Президентом України відповідного Указу. Невипадково склалося, що День українського кіно відзначається у вересні і майже співпадає з днем народження фундатора українського кінематографа Олександра Довженка, а відтак, основні урочистості за участю перших осіб держави відбуваються на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. За багатолітньою традицією, в ці дні українські кінематографісти відвідують батьківщину митця, м. Сосницю, де беруть участь у заходах із вшанування його пам’яті.  У рамках відзначення Дня українського кіно відбувається ще одна значна акція – визначення лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, яка присуджується за вагомий внесок у розвиток українського кіномистецтва щорічно до 10 вересня. Також, з нагоди Дня українського кіно місяць вересень буває насиченим на кіно мистецькі події: відбуваються кінопокази, проходять прес-конференції, засідання, круглі столи, присвячені проблемам українського кінематографу. Цьогоріч День українського кіно припадає на 12 вересня.

До Дня українського кіно відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ нагадує своїм прихильникам, що у фонді відділу вони зможуть знайти книги та публікації, що розкривають історичний рух кінематографічного процесу в Україні, розповідають про кіно митців, які своєю працею збагатили вітчизняне кіно ХХ-ХХІ століття. Втім, якщо ви прагнете зрозуміти індустрію створення фільмів глибше, прослідковувати тенденції, впізнавати стиль режисерів за одним кадром, то список прочитаних вами книг буде постійно збільшуватись. Обіцяємо, що після них ви полюбите українське  кіно ще більше.