Інженер-легенда (До 90-річчя від дня народження Сергія Кучука-Яценка –видатного вченого у галузі мостобудування та зварювання)

У серпні 2020 р. виповнюється 90 років з дня народження першого заступника директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, академіка НАН України Сергія  Кучука-Яценка, українського науковця у галузі зварювання металів тиском, академіка НАН України (з 1987).

У 1960 р. Сергій Іванович захистив кандидатську, а в 1972 р. — докторську дисертації. 1978 року його обрано членом-кореспондентом, а в 1987 р. — академіком НАН України.

Від 1953 р. його наукова діяльність пов'язана з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона, де він подолав шлях від інженера до заступника директора, яким працює з 1986 р.

Понад п’ятдесят років С.І. Кучук-Яценко займається роботами по зварюванню рейок. Розроблені за його активної участі і керівництві технології та обладнання для зварювання рейок дозволили вперше в світовій практиці застосувати високопродуктивне контактне зварювання в польових умовах, що значною мірою сприяло переходу залізниць на безстикові шляхи. За активної участі С.І. Кучука-Яценка серійний випуск такого устаткування був організований на Каховському заводі електрозварювального обладнання, який з 1970-х років став світовим експортером такого обладнання. Розробки С.І. Кучука-Яценка та його співробітників успішно використані також на машинобудівних заводах при виготовленні кільцевих заготовок, валів і заготовок з різнорідних матеріалів. Особливо ефективним виявилося застосування багатопозиційного контактного зварювання, що дозволяє зварювати великогабаритні деталі одночасно в декількох місцях (корпуси двигунів, радіатори потужних трансформаторів).

Значний внесок С.І. Кучук-Яценко вніс у створення технології та обладнання для контактного стикового зварювання трубопроводів різного призначення. За його активної участі розроблені технології, системи керування й устаткування для контактного стикового зварювання труб діаметром від 60 до 1400 мм і виконано його широкомасштабне впровадження при будівництві трубопроводів на тер .Під керівництвом С. І. Кучука-Яценка розроблено унікальні технології пресового зварювання й обладнання для їх реалізації, яке не має аналогів у світовій практиці, зокрема установки для зварювання залізничних рейок, магістральних трубопроводів у польових умовах, великогабаритних вузлів із високоміцних алюмінієвих сплавів, що застосовують в авіації і ракетобудуванні. 

Людмила Шатарська –головний бібліотекар

відділу технічної літератури

Міжнародний день світлофора: коли виникли перші миготливі сигнали у світі

       5 серпня відзначається Міжнародний день світлофора. Цей винахід став повсякденним предметом нашого користування на вулицях міст. Звичний для нас  технічний пристрій пройшов довгий шлях свого становлення  розвитку. Світлофор—пристрій оптичної сигналізації, призначений для регулювання руху людей, велосипедів, автомобілів, інших учасників дорожнього руху, потягів ,залізниці метрополітену, річкових і морських суден. Міжнародний день світлофора відзначається на честь події, що відбулася в 1914 році. В цей день в американському місті Клівленді з'явився перший автоматичний світлофор. Взагалі перший світлофор був винайдений Джеєм Найтом і  встановлений в 1868 році у Лондоні біля будівлі Парламенту задовго до розповсюдження автомобілів. Управлявся він вручну, мав два семафорних крила, а у темний час доби підсвічувався газовим ліхтарем. Світлофор використовувався для полегшення переходу пішоходів через вулицю, а його сигнали призначалися для гужових транспортних засобів. На початку 1869 року ліхтар пристрою вибухнув і поранив поліцейського, що керував світлофором. Після цього про світлофор забули майже на 50 років — до 1910 року, коли було розроблено і запатентовано перший автоматичний світлофорний пристрій з ліхтарями двох кольорів. Попередник сучасних пристроїв був встановлений 5 серпня 1914 року в США у місті Клівленд. Американська світлофорна компанія встановила на перехресті 105-ї вулиці і авеню Евкліда чотири електричні світлофори конструкції Джеймса Годжа. Вони мали червоний і зелений сигнал, а при перемиканні видавали звуковий сигнал. Системою керував поліцейській, який сидів у скляній будці на перехресті. У Європі аналогічні світлофори були встановлені в 1922 році в Парижі, а також у Гамбурзі. В Україні перший світлофор встановлений у 1936 році у Харкові. На сьогодні у нашій країні налічується майже 4,5 тисячі світлофорних об`єктів, за допомогою яких здійснюється регулювання дорожнього руху.

Цікаві факти про світлофор:

        Чи знаєте Ви, для чого була встановлена строга послідовність сигналів світлофора за кольорами – червоний зверху, жовтий посередині, зелений внизу? Це зроблено для того, щоб люди, які страждають такою хворобою, як діхромазія, і здатні розрізнити тільки яскраві кольори і деякі відтінки, змогли спокійно перейти вулицю без ризику для життя. Крім того, серед таких хворих зустрічаються люди, сліпі на зелений і червоний колір, тому сучасні світлофори мають помаранчевий відтінок червоного сигналу і синій відтінок зеленого.

       Не у всіх країнах «очі» у світлофора стандартних кольорів: червоного, жовтого та зеленого. Наприклад, в Японії спочатку використовували  пристрої, що дозволяють рухатися за допомогою синього, а не зеленого сигналу. Проте в результаті досліджень було з'ясовано, що краще людським зором все-таки сприймається зелений відтінок, тому сьогодні на вулицях країни  роль електронного постового виконують класичні світлофори.

            Кожен школяр в курсі: на червоний колір світлофора йти/їхати не можна. А ось на водіїв автотранспорту у столиці Бразилії Ріо-де-Жанейро дане правило з 22.00 до 5.00 не поширюється: вони спокійнісінько можуть ігнорувати застережливий сигнал. Ця міра введена владою через підвищену криміногенну обстановку.

          Столиця Німеччини теж виділилась в «світлофорному» середовищі. Берлін примітний тим, що там є регулюючий пристрій, що показує 13 сигналів замість звичайних трьох-двох! Орієнтуватися на свідчення подібного світлофора і водіям, і пішоходам дуже важко.

          У Кореї світлофори з'явилися кілька років назад - до цього роль електронного пристрою виконували дівчата, які регулювали рух. Подібного немає і не було ні в одній країні світу. Тому корейські постові жіночої статі вважалися однією з визначних пам'яток КНДР.

       У Празі є прохід між будинками шириною 70 сантиметрів, в якому висить справжній світлофор. Але працює він не для машин, а для того, щоб перехожі, які йдуть з різних кінців вулиці, не наштовхнулися один на одного.

     Крім автомобільного світлофора існує  світлофор для пішоходів, світлофор для велосипедистів, трамвайний світлофор, залізничний світлофор та  річковий.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу