Міжнародний день кухаря і кулінара

 

Професійне свято кулінарів і кухарів порівняно молода подія. Міжнародна день кухарів був заснований лише в 2004-му році. Це відбулося з ініціативи та за активної участі Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств, в яку тоді входило вже близько 8-ми мільйонів представників цієї прекрасної кухарський професії з безлічі країн світу. Це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того - прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво. Приготування їжі це унікальний процес - скаже будь який кухар. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами - це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця. Робота кухаря вимагає від людини не тільки гарного терпіння. Крім цього необхідно гарне здоров’я, гарна освіта і навички. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично не можливо - завжди потрібен приклад і рада людини, яка вміє готувати. Можна сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Багатовіковий, тисячолітній досвід і практика в приготуванні їжі зробили це мистецтво надзвичайно віртуозним. Кропітка і душевна робота наших кухарів помітна і затребувана по всьому світу. У багатьох з нас ця професія найчастіше асоціюється з ресторанним бізнесом, адже саме там зосереджено висока майстерність і вміння найкращих представників цієї професії. Це звичайно спірне питання. І кожна точка громадського харчування в праві претендувати на те, що саме вона є володарем роботи самого вмілого і найталановитішого кухаря. У цьому легко переконатися, достатньо лише спробувати пропоновану їжу і все стає зрозуміло. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх кухарів і кулінарів.  Зі святом кухаря Вас!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Інноваційний вектор розвитку целюлозно – паперової промисловості ( До Дня працівників целюлозно – паперової промисловості України).

Щорічно в третю суботу жовтня відзначається День працівників целюлозно-паперової промисловості. У 2008 році його заснував Президент України, підтримавши тим самим ініціативу працівників цієї галузі. 350 мільйонів тонн паперу виробляється у світі щороку. Це найпоширеніший матеріал у світі, без нього просто неможливо уявити наше життя: книги, документи, газети, журнали, щоденники, блокноти, грошові купюри, навіть гіпсокартон! На папері інженери створюють креслення майбутніх машин, архітектори — майбутніх будівель. Виробництво паперу — процес довгий, трудомісткий та деревозатратний. В Україні виробництвом паперу займається 50 комбінатів,  На сьогодні дана галузь промисловості вже не є виключно виробничою, поступово вона стає все більш наукоємною, що пов’язано з автоматизацією виробництва, зменшенням собівартості продукції та підвищенням обсягів виробництва. Водночас, український ринок целюлозно-паперової промисловості багато в чому поступається аналогічним ринкам інших держав, що не дозволяє йому бути конкурентоздатним на європейській та світовій арені.  Для успішного розвитку, ринок целюлозно-паперової промисловості потребує доволі активної підтримки з боку держави. Від цього буде залежати показник споживання паперу та картону на душу населення, який в свою чергу є складовою рівня розвитку населення, їхньої екологічної та соціальної захищеності. Станом на 2013 р. за даними всесвітньої організації «Pulpandpaper Products Council» на одного громадянина України припадало 32,3 кг паперу на рік, при тому, що середньосвітова норма цього показника перевищує 70 кг на рік, зокрема в Західній Європі – 250 кг, в Японії – 250 кг . Целюлозно-паперова промисловість України налічує близько 100 підприємств із виробництва паперу, картону й виробів з них та понад 300 – переробників. Паперова  продукція є важливою складовою сучасного життя. До неї відносять різноманітні види паперу та картону, зошити, щоденники, блокноти, альбоми для малювання, бланки тощо. Тому дуже важливо для економіки країни розвивати цей вид промисловості. Целюлозно-паперовою називають промисловість, метою якої є виробництво целюлози, паперу та картону, які в подальшому слугуватимуть сировиною для виготовлення паперової продукції.

Історія виникнення паперової продукції

Вперше папір згадується у давніх китайських літописах. Тоді в якості сировини використовували бамбук та шовковичне дерево. У Європі папір з’явився лише у 11-12 столітті, замінивши папірус та пергамент. 1851 року у США було побудовано перший завод з виробництва целюлози. А у 1879 року німецький винахідник К. Ф. Даль змоделював новітній метод обробки деревини – сульфатне варіння, яке й досі є основним процесом отримання целюлози. Починаючи з 20 століття виробництво паперу стало великою високомеханізованою галуззю промисловості. Інженери невпинно працюють над розробкою нових спеціалізованих сортів паперу, покращення технології виробництва з метою зменшення шкідливих викидів та збільшення кількості готової продукції.

Найвідоміші підприємства України з виробництва паперової продукції:

1.     Київський картонно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств Європи з виробництва картонно-паперової продукції. Основна сировина для виробництва – макулатура. Саме там виробляють папір та картон як сировину для виготовлення обкладинок для зошитів та блокнотів, картонних папок та інших канцтоварів.

2.     Коростишівська паперова фабрика – також великий виробник паперу в Україні, що знаходиться у Житомирській області. Тут налагоджено виробництво паперу, призначеного для письма, офісної техніки та виготовлення різноманітної друкованої продукції. До речі, фабрика використовує виключно вторинну сировину (макулатуру) для виробництва паперової продукції.

3.     Зміївська паперова фабрика, що знаходиться у Харківській області, виготовляє писальний, крафт-папір та папір для обкладинок.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

 

Всесвітній день здорового харчування

 Ввесь світ щорічно 16 жовтня відмічає “День здорового харчування”. Його мета — звернути увагу громадськості на проблему харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням. Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я більшість всіх захворювань людини пов’язана з харчуванням. Стан здоров’я людини, її працездатність, опірність хворобам та тривалість життя значною мірою залежить від режиму і правильності харчування. Здорове, правильне харчування, є одним з найбільш значущих аспектів способу життя людини і факторів його здоров’я. Давня мудрість говорить: «Ми є те, що ми їмо». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 відсотків усіх захворювань пов’язані тією чи іншою мірою з харчуванням, а 40 відсотків з них пов’язані безпосередньо з фактором харчування людини. Оптимальне здорове харчування може сприяти не тільки поліпшенню вашого самопочуття, бадьорості, енергійності та активності, але також дозволить знизити ризики розвитку серйозних захворювань, значно погіршуючи якість вашого життя. Харчуйтеся правильно, не шкодуйте часу на приготування здорової свіжої їжі, відмовляйтеся від сурогатного швидкого харчування і ви істотно зміните своє життя на краще! Що таке здорове харчування? Які продукти потрібно вживати аби насичувати організм усіма поживними та корисними елементами? Як правильно харчуватися, аби уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, покращити якість і збільшити тривалість життя? Відповіді на ці та інші запитання  можна знайти у книгах та періодичних виданнях  які  зберігаються у фонді відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Гортаючи ці книжки ви  також ознайомитесь  із основами здорового харчування, його перевагами, а також  дізнаєтесь до чого може  призвести неякісне харчування.  Здоровий спосіб життя  має стати гарною звичкою, яка допоможе зберегти здоров’я.

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Стандарт – сучасний стан якості ( до Дня працівників стандартизації та метрології України)

                         
          В жовтні працівники сфери технічного регулювання святкують дві події – День працівників стандартизації та метрології та Всесвітній день стандартів.

10 жовтня в Україні традиційно відзначається День працівників стандартизації та метрології. Цього року – 18 –й ювілей свята, яке було започатковане 8 жовтня 2002 року . Ще однією знаменною датою є 14 жовтня – Всесвітній день стандартів. Саме в цей день 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. У заході прийняли участь 65 делегатів від 25 країн світу, включаючи СРСР. Вони зібралися разом, щоб обговорити можливості гармонізації національних стандартів, тобто приведення їх до єдиних світових норм та вимог. Потребу в проведенні такої конференції зумовила необхідність активізувати торгівельні відносини та зробити товари більш доступними для людей з різних куточків світу. У результаті з’їзду було засновано Міжнародну організацію із стандартизації ISO (з грецької isos – рівний). У 1970-му Президент організації ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня щорічно відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основної помічниці не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу.  Тож вітаємо усіх, хто обрав справою свого життя стандартизацію та метрологію, із професійним святом. Приєднуємось до відзначення свята й ми –працівники відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ. З цієї нагоди пропонуємо нашим користувачам літературу з питань стандартизації та сертифікації якості товарів та послуг, управління якістю продукції, видання в яких розглянуто тему гармонізації стандартів у галузях народного господарства України щодо їх відповідності європейським та світовим. Актуальність цієї літератури  полягає у тому, що Україна активно інтегрується у світову економіку, розширює співробітництво з СОТ. В умовах розвитку міжнародної торгівлі і співпраці держав в інших сферах діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Вирішення проблеми можливе тільки та основі стандартизації. Стандарти дозволяють регламентувати вимоги до якості продукції, ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визначати найбільш раціональні способи виробництва, управляти якістю. Представлені  у фонді відділу матеріали будуть корисними не тільки спеціалістам з технічного регулювання та управління якістю продукції, а й широкому колу читачів, які цікавляться питаннями контролю за якістю продукції, процесів та послуг.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

Людина, що піднялась до небес (До 90-ї річниці від дня народження Павла Поповича - першого українця, що здійснив космічний політ).

 

Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року. Павло Попович народився на Київщині, у місті Узин Білоцерківського району. Його дитинство не відрізнялося чимось особливим від дитинства мільйонів хлопчаків його покоління. Можливо і не став би він зіркою світового значення, якби не одна деталь. «Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково – винищувачем», – розповідав Павло Романович. Повоєнні роки були найскладнішими у житті Павла. Павлу Поповичу довелося працювати на цукровому заводі у нічну зміну, а після зміни, о дев'ятій годині ранку, бігти до школи. Він був не лише мрійником, умів не тільки чогось прагнути, а й досягати. До війни закінчив чотири класи школи – вчився лише на відмінно. Вперше переступив поріг Магнітогорського аероклубу у 1950 році. І в цьому ж році вперше піднявся в небо на літаку У-2. Після закінчення льотного училища освоїв польоти на найпотужніших на той час літаках    МіГ-17. Став професійним льотчиком. 12 серпня 1962 року, вперше в історії, українець Павло Попович стартував у космос на кораблі «Восток-4». Разом з Андріяном Ніколаєвим, який полетів днем раніше на «Востоці-3», Павло Романович 48 разів облетів навколо Землі! Тоді вперше було встановлено радіозв'язок по лінії «космос-космос» та проведено телевізійний репортаж безпосередньо з космосу. Разом з Андріяном Ніколаєвим вони здійснили перший у світі груповий політ двох космічних кораблів. На орбіті вони знаходилися на відстані чотирьох-п'яти кілометрів один від одного. Вперше в космосі прозвучала українська пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Поповича, яку він присвятив нашому земляку, генеральному конструктору С.П. Корольову. По закінченню Військово-повітряної академії імені Миколи Жуковського, Попович вдруге полетів у космос в 1974 році. Долаючи тяжіння, корабель «Союз-14» відірвався від Землі, щоб зістикуватися зі станцією Салют-3 . Павло Попович став шостою людиною на планеті, що була в космосі. Сам Попович називав себе «першим космонавтом-українцем». 30 вересня 2009 року в Гурзуфі серце П. Р. Поповича перестало битися. Він народився на українській землі і востаннє побачив небо України. Сьогодні, згадуючи життєвий шлях Павла Романовича Поповича, ми повинні низько вклонитися цій людині. Своїм бажанням піднятися до небес, він поставив нашу націю в п'ятірку передових космічних народів світу. На орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю».

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу

Машинобудування –базова галузь економіки (до Дня машинобудівника України).

27 вересня — професійне свято працівників машинобудування і приладобудування України - День машинобудівника. Відзначається щорічно у четверту неділю вересня. Одна з рис технічно розвиненого суспільства, це наявність дієздатної промисловості і галузі машинобудування, здатність виробляти різноманітні машини і прилади, знаряддя виробництва та предмети споживання. Машинобудування України займає одну з ключових позицій в економічному секторі країни, воно має свою власну структуру і поділяється на масу окремих галузей. Це металообробка та важке машинобудування, суднобудування і судноремонт, тракторобудування й автомобілебудування, верстатобудування і приладобудування, авіабудування і авіаремонт, а також залізнична галузь, електротехнічна, сільськогосподарська і звичайно ж ракетобудування та підприємства оборонного комплексу. В цілому, в структурах і підрозділах машинобудівної галузі України задіяно понад 2800 промислових підприємств і понад 230 організацій, що виконують різноманітні наукові, науково-технічні та дослідницькі роботи. Приблизна кількість працюючих у цій галузі людей більше 1 млн. Враховуючи особливу важливість машинобудівної галузі в розвитку і функціонуванні економіки країни, а також її роль у суспільстві, професійне свято машинобудівників започаткували ще з часів Радянського Союзу, засновано Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1-го жовтня 1980-го року .У новому українському законодавстві «День машинобудівника» був додатково закріплений Указом Президента України від 8 вересня 1993 року № 361/93 і щорічно відзначається в четверту неділю вересня. В це професійне свято ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто пов’язав своє життя з машинобудівної галуззю і бажаємо їм успіхів у роботі і міцного здоров’я, сімейного щастя і хороших зарплат! Хочемо нагадати, що відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ налічує велику кількість видань із свого фонду, які розкривають питання розвитку галузі, та можуть надати широкому загалу науковців і зацікавлених шукачів нових джерел знань необхідні документи. Книжкове зібрання відділу містить значний документальний, науково-дослідний та довідковий  матеріал, який приверне увагу науковців, студентів, інженерів.

Людмила Шатарська –головний бібліотекар відділу технічної літератури

Кулінарна магія країн Вранішнього сонця.

Загадкова і таємнича Японія подарувала нам не менш цікаву кухню, що формувалася тисячоліттями. Основа японської кухні – варений рис, який абсолютно не солять, але додають різноманітні соуси і приправи. Його подають в окремому посуді практично до всіх блюд як гарнір, а часто використовують і як самостійне блюдо. Найпопулярніша страва з рису, безсумнівно, суші. Також смакує звичайна локшина «удон». Улюбленими продуктами японців з давніх пір є риба і морепродукти. Часто вони споживаються в сирому вигляді або навіть живцем, але чимало рецептів із ретельно оброблених дарів моря. Такі страви, як шматочки сирої риби, їжака або креветок з приправою з соєвого соусу і зеленого хріну васабі, морепродукти в клярі «темпура», рибні коржики, риба-фугу, смажений вугор «унагі» і безліч інших оригінальних страв принесли японській кухні всесвітню славу. Широке використання сої – ще одна характерна риса японської кухні. М’яса в країні завжди споживалося відносно небагато, тому більшість страв з нього  запозичені з інших культур. Найбільш популярні своєрідні омлети «омрайс», тушковане м’ясо з картоплею «нику-Дзаго», японський шашлик «які торі» тощо. Найулюбленіший напій японців – зелений чай, споживання якого супроводжується особливою церемонією «тя-но-ю». Як правильно вживати страви японської кухні і чи потрібно розмішувати васабі в соєвому соусі, а ще як приготувати суші, тофу, тамаго, мідзутакі, сасімі. Ви дізнаєтесь, здійснивши кулінарну подорож до Японії у відділі  технічної літератури Тернопільської ОУНБ. Перегляньте нашу публікацію та ознайомтесь з новими надходженнями книг, які розповідають про кулінарну магію країни Вранішнього Сонця і Ви переконаєтесь, що японська кухня має багато секретів – від правильної заточки ножів до правильної температури приготування рису. До того ж, японська кухня – це не лише майстерність, а й справжня філософія, культура підготовки та неспішного споживання корисних стравІ залишається тільки обрати рецепт японської кухні, що Вам до вподоби, бо сьогодні вже різноманітні суші, поза сумнівом, – одна з улюблених страв багатьох українців.

Канеко Е. Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день. -  К. : КМБУКС, 2018. - 168 с.: іл.

Це прекрасне кулінарне видання "Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день" відомого автора Емі Канеко вийшло у популярному сьогодні видавництві "КМ-БУКС" та входить до добре знаної серед поціновувачів кулінарної справи серії книг "Кулінарія". Представлені ці прекрасні та оригінальні рецепти автентичних страв на кожен день чудовою українською мовою. Вийшла  книжка у дві тисячі вісімнадцятому році і є таки доволі об’ємною за своїм розміром, містить понад сто шістдесят сторінок неймовірно корисних, цікавих, а також оригінальних рецептів на кожен день. Також дуже позитивно хочеться відгукнутися про художнє оформлення рецептів. Малюнки та зображення надзвичайно колоритні, кольорові, яскраві, вони змогли гарно доповнити, а також значно прикрасити саме видання. Дуже позитивним, на нашу думку, є також те, що автором подається ряд корисних порад, список покупок: те, без чого не обійтись, інгредієнти, що часто використовуються. У цьому виданні дуже вдало представлені рецепти за наступними розділам: "Тофу та яйця", "Овочі", "Рис і локшина", "Риба та молюски", "М"ясо і курка". Серед великої кількості оригінальних страв, особливо хочеться виділити наступні, які нам найбільше сподобалися, а саме: "Рисові кульки з лососевою начинкою", "Лосось у соєво-масляному соусі", "Смажене мариноване курча", "Кисло-солодка свинина по-японськи", "Солодка томлена яловичина з цибулею на рисі", "Креветки в лагідному томатному соусі з чилі". Оригінальне видання "Готуємо по-японськи. Рецепти автентичних страв на кожен день" зможе допомогти Вам урізноманітнити повсякденний раціон, а також гарно доповнить домашню бібліотеку!

 

Саніна, І. Л. Східні солодощі . – Харків : Аргумент Принт, 2014. – 72 с. – (Смак країни) .

Східні солодощі вже давно є улюбленими ласощами в усьому світі. Казковий та овіяний легендами світ Сходу завжди приваблює своїми секретами і таємницями. Одним із таких секретів є східні солодощі: халва, рахат-лукум, зефір, пастила, зацукровані фрукти. У цій книзі зібрані найкращі рецепти смачних і корисних східних солодощів, які легко приготувати в домашніх умовах у себе вдома не тільки до вечері, а й на велике свято. Готуйте із задоволенням і дивуйте цими солодкими смаколиками рідних і гостей . Спробуйте ,і тоді східна казка у вашому домі стане реальністю!

Людмила Шатарська— головний бібліотекар відділу