Технології, що визначають майбутнє: кібернетика та електроніка

Майбутнє може бути різним, і шляхів до нього теж багато, але ні те ні інше передбачити неможливо.

Малюючи картини життя майбутнього суспільства, автори фантастичних оповідань часто уявляли, що всю роботу за людину будуть виконувати машини, а роль людини зведеться до того, щоб спостерігати за їх роботою.

Ми є свідками стрімкого розвитку науки й техніки. За останні 300 років людство пройшло шлях від найпростіших парових машин до могутніх електростанцій, опанувало надзвукові швидкості польоту, поставило собі на службу енергію річок, створило машини, що замінюють ручну працю десятків тисяч людей. Однак сучасний рівень розвитку суспільства дозволяє ставити завдання створення нових пристроїв – керуючих машин, здатних виконувати складні завдання керівництвом цілими заводами та цехами. І тут на перший план виходять найсучасніші технології, що визначають наше майбутнє – кібернетика та електроніка.

В рамках декади відкритих дверей, що традиційно проводиться в ТОУНБ, 20 вересня у відділі технічної літератури відбувся День інформації на тему „Технології, що визначають майбутнє: кібернетика та електроніка” .До цього дня працівники відділу підготували розгорнуту книжкову виставку на однойменну тему, на якій представлена велика підбірка наукової, науково –популярної літератури, енциклопедичні довідники, учбові посібники та періодичні видання. Протягом дня користувачі відділу мали змогу переглянути пропоновані документи , отримати необхідну інформацію з питань розвитку кібернетики та електроніки, ознайомитись з найновішими досягненнями в цих галузях наук.

Першим, хто застосував термін кібернетика, був старогрецький філософ Платон. В перекладі з давньогрецької мови це слово означає – „мистецтво керманича”. Кібернетика – це наука про загальні принципи управління в різних системах. Кібернетика як наука виникла в 40 роках 20 століття, коли вийшла в світ перша праця , присвячена питанням кібернетики  „ Кібернетика, або управління і зв’язок тварин і машин”. ЇЇ автор відомий американський математик Норберт Вінер. Проте реальне становлення кібернетики, як науки відбулось багато пізніше. Воно було зумовлене розвитком технічних засобів управління і перетворення інформації.  Ще в середині століття в Європі почали створюватись так звані андроїди –люди ноподібні іграшки, що є механічними пристроями. Вирішальне значення для становлення кібернетики мало створення в 40 х роках 20 ст. електронної обчислюваної машини, або комп’ютера Джоном фон Нейманом. Завдяки чому виникли принципово нові можливості для дослідження і створення нових систем, що управляли.  Про все це згадується в енциклопедичному довіднику Віктора Пекеліса „Кібернетика від А до Я”. Ця книга написана для молоді. Проте вона буде цікава усім хто цікавиться інформатикою та електронікою. Сьогодні без знання основ кібернетики неможливо ні вчитися ні працювати. Тому цікавитись цією наукою повинні всі.

В 90 роках кібернетика була частково витіснена терміном інформатика, що має відношення до комп’ютера та обробки інформації. В фонді відділу технічної літератури ТОУНБ увазі користувачів представлено широкий репертуар видань з питань розвитку інформаційних технологій. Це навчальні посібники, довідкова література та періодичні видання – «Домашний компьютер», «Домашний ПК», «Компьютер Пресс», «Мир ПК», «Компьютер плюс Программы».

Проте, останніми роками кібернетика знову стала популярною у зв’язку з розвитком Інтернету та робототехніки. Роботи–маніпулятори знаходять все більш широке застосування при управлінні об’єктами в небезпечних для життя умовах. За останні роки з’явилось багато книг, присвячених цій проблемі. Ми пропонуємо читачам ряд видань, що на нашу думку є найбільш помітними серед аналогічних книг. Перш за все це монографія, присвячена проблемам розробки автономно діючих медичних інтелектуальних нанороботів. В ній знайшли відображення концепції побудови нанороботів, основою яких є системи штучного інтелекту. Запропонована читачам монографія висвітлює проблеми в такій важливій галузі як створення конструкцій медичних інтелектуальних нанороботів. Книга вийшла в світ у 2006 році під назвою „Інтелектуальні нанороботи”. Її автор  кандидат технічних наук, доцент, спеціаліст в галузі нанотехнологій Любомир Рибак.

Значний внесок у розвиток та становлення кібернетики та електроніки зробили українські вчені  - М.М. Амосов, А.В. Анісімов., І.Д. Войтович та багато інших. Вітчизняним піонером кібернетики є Віктор Михайлович Глушков. Під його керівництвом у 1966 році була розроблена перша обчислювана машина МИР – „Машина для інженерних розрахунків”. Вибрані праці академіка Глушкова у 3 х томах є в наявності відділу технічної літератури ТОУНБ. Вони включають в себе його основні наукові праці. Зацікавлять користувачів й окремі наукові розробки видатного вченого. Зокрема книга В.Г. Глушкова «Кибернетика. Вопросы теории и практики». Сподіваємося, що викличе інтерес у користувачів також «Кибернетический сборник» у 28 збірках. В ньому надруковані оригінальні роботи з сучасних проблем кібернетика та електроніки.

В Україні видається декілька фахових видань, присвячений загальним та окремим питанням кібернетика та електроніки: 

• міжнародний науково-теоретичний журнал ”Кібернетика та системний аналіз”, заснований у 1965 році. Видається інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова;
• науково-технічний журнал „Системні дослідження та інформаційні технології”;
•  науковий вісник „Нові технології" Кременчуцького університету економіки та інформаційних технологій.

Усі ці видання входять до переліку фахових видань Національної Академії наук України. В них публікуються роботи теоретичного та прикладного характеру пов’язаних із кібернетикою та електронікою. Всі ці періодичні видання представлені у фонді відділу технічної літератури. 

Шановні користувачі запрошуємо Вас відвідати нашу бібліотеку і поринути у світ видатних відкриттів та винаходів.