16 травня 2024 року до Всесвітнього дня вишиванки в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася духовна імпреза — відкриття виставки картин-стацій «Хресна дорога Христа — випробування України», які вишило подружжя тернополян Ярослава та Олег Ликтеї, заслужені майстри народної творчості України.
З вітальним словом до гостей заходу звернувся директор Тернопільської ОУНБ, заслужений діяч мистецтв України Валерій Бачинський, який запропонував присутнім вшанувати хвилиною мовчання пам’ять Героїв, полеглих у російсько-українській війні. Він наголосив, що «українці — нація сильних людей, які виборюють незалежність нашої держави. Схиляємо голови перед нашими Героями. Вишивка — це символ Перемоги українців. Наші кроки мають бути співрозмірні з кроками Ісуса Христа. Для Тернопільської ОУНБ почесно представляти вишиті картини подружжя Ярослави та Олега Ликтеїв».
Модерували захід Віра Горошок, завідувачка відділу міського абонементу, та Марія Вайшле, завідувачка відділу технічної літератури.
Віра Горошок розпочала духовну імпрезу з важливих для кожного українця слів: «Вишиванка — це генетичний код нації!» Всесвітній день вишиванки — це свято всіх, хто одягнутий у вишиванку, хто любить і шанує вишивку. Сьогодні український народ приймає свою нелегку та гірку долю, торує власну Хресну дорогу, несучи важкий хрест війни, лихоліть і випробувань.
Подружжя Ярослава та Олег Ликтеї на 14 унікальних картинах-стаціях «Хресна дорога Христа — випробування України» вишили шлях Ісуса Христа на Голгофу та присвятили їх сину, який загинув. «Дотепер ніхто в Україні, а можливо, й у світі не наважувався взятися за таку копітку й відповідальну роботу», — зазначила у своєму виступі Марія Вайшле.
Олег Ликтей із щемом розповів про те, як вони з дружиною Ярославою та небайдужими тернополянами вишивали картини впродовж двох років. «Головна ідея вишитих картин — пам’ять про нашого сина, який загинув, з яким ми розпочали вишивання», — зазначив пан Олег. Найціннішою зі всіх робіт для подружжя є перша стація. Саме до вишивання цієї картини встиг долучитися їхній син.
Упродовж заходу велично звучали музичні твори — Кант XVIII століття «Через поле України» та «Пісня люті» в авторському виконанні доцента Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, заслуженого артиста України Дмитра Губ’яка.
Вірш «На цвинтарі розстріляних ілюзій» Василя Симоненка продекламувала Валерія Раскіна, студентка І курсу факультету іноземних мов ТНПУ ім. В. Гнатюка.
«Мелодія ля-мінор» Мирослава Скорика звучала у виконанні Романа Стеця, викладача класу фортепіано, та Валентини Славінської, викладачки класу скрипки Тернопільського ліцею № 21 — спеціалізованої мистецької школи ім. І. Ґерети.
Учасників заходу до глибини душі схвилював вірш «На війну…», який зворушливо прочитала Валерія Раскіна, відомої тернопільської поетеси та громадської діячки Лесі Любарської, котра була присутня в залі.
Гості та учасники заходу мали можливість ознайомитися з вишитими картинами подружжя Ярослави та Олега Ликтеїв під музичний супровід бандуристок Олесі Гаврилюк, Олени Пархуць, Наталії Любінської, Сніжани Яцків — студенток Тернопільського музичного фахового коледжу ім. С. Крушельницької.
На завершення духовної імпрези у виконанні Романа Стеця та Валентини Славінської прозвучав «Романс» Юрія Щуровського.
Приємно зазначити, що на духовній імпрезі були присутні студенти ІІІ курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка та І курсу соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ з викладачками Наталією Ліщинською та Іриною Недошитко; Оксана Чайчук, генеральна директорка державної установи «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» з представниками колективу; уродженка Маріуполя Лариса Шурховецька, яка проживає в Тернополі; користувачі й працівники книгозбірні.
Тернопільська ОУНБ є гарантом збереження національних цінностей та символу українського народу. Вишиванка символізує зв’язок поколінь, пробуджує високі патріотичні почуття в серці кожного українця!
