Людина - легенда (До 110 - річниці з дня народження видатного українського політехніка Семена Тетельбаума).

Серед видатних радянських вчених в галузі радіоелектроніки почесне місце належить члену-кореспонденту АН УРСР Семену Ісаковичу Тетельбауму (1910–1958 рр.) – випускнику КПІ, професору, завідувачу кафедри, декану факультету. Тетельбаум С.І. прожив коротке життя – всього 48 років, але встиг зробити надзвичайно багато, бо завжди ніби поспішав жити. У 24-річному віці він став кандидатом технічних наук, у 29-річному захистив докторську дисертацію, у 30 років став керівником кафедри, у 38 – членом-кореспондентом АН УРСР. Він народився в Києві 7 липня 1910 р. У 1924 р. закінчив трудову семирічку, почав працювати кіномеханіком і електромонтером. Одночасно відвідував електропрофшколу, яку закінчив в 1927 р. Згодом він дивував усіх, хто знав його як вченого – теоретика і експериментатора – свої вмінням виконувати складні токарні, слюсарні, монтажні та інші роботи. Коли описують результати його діяльності, дуже часто вживають слово “вперше”. У 1932 р. Тетельбаум сконструював і збудував телевізійну установку, за допомогою якої в Україні вперше були проведені експерименти з телебачення. У 1934-1939 рр. під керівництвом С. І. Тетельбаума були успішно виконані важливі досліди і розроблені конструкції в галузі телемеханіки і автоматики, електроакустики, проведено реконструкцію радіостанцій в Києві і Одесі. Серед цих конструкцій треба відзначити прилад для підводного зв’язку (1940), при розробці якого вперше були вирішені важливі для техніки ультразвуку і гідроакустики питання. За завданням Академії наук в 1936 р. С. І. Тетельбаум розробив і виготовив перший в Україні пристрій для вимірювання висоти іонізованих шарів атмосфери, за допомогою якого провів дослідження іоносфери перед сонячним затемненням, під час і після нього. Одночасно виконав багато цінних досліджень в галузі радіолокації. Крім того, групою наукових працівників під керівництвом С. І. Тетельбаума була розроблена і виготовлена потужна високочастотна установка для плавки спеціальних сплавів. В післявоєнні роки С. І. Тетельбаум працює над загальними питаннями проблеми ефективної передачі енергії без проводів на великі відстані, досліджує умови бездротової передачі енергії на малі відстані для міського високочастотного транспорту, розв’язує нові проблеми і робить численні винаходи в галузі радіотехніки, телебачення, електроакустики, автоматики і телемеханіки, електротехніки, використання радіоелектроніки в медицині та ін. Він проводив також дослідження кільцевого безелектродного розряду з метою мирного використання атомної енергії. З 1945 р. і до кінця життя С.І. Тетельбаум керував в Інституті електротехніки (нині – Інститут електродинаміки) АН УРСР лабораторією струмів високої частоти, яку було створено за його активною участю. С. І. Тетельбаум був першим відповідальним редактором і організатором Всесоюзного науково-технічного журналу “Известия высших учебных заведений по разделу радиотехника”. В КПІ він читав курси лекцій “Радіопередавальні прилади”, “Телебачення”, “Основи радіолокації” та ін. А ще С.І. Тетельбаум опублікував дві роботи, що стосуються фізики космосу – “К вопросу о круговороте материи в бесконечной вселенной” і “До питання про інтенсивність та спектральний склад метагалактичного випромінювання”. В 1957 році запропонував нові методи рентгеноскопії, що поклали початок розробці електронних томографів. В останні роки життя керує роботами по створенню ультразвукового діагностичного медичного приладу, починає перевіряти практичні висновки з другого закону термодинаміки. Професор  Тетельбаум С.І. є автором понад 170 наукових праць, в тому числі 30 винаходів, багато з яких дали початок новим напрямкам в розвитку радіотехніки, електроніки та радіофізики.