·
Третя субота квітня – Всеукраїнський День
довкілля.
Відзначають в Україні щорічно,
починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День
довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і
громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності,
започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими
ініціативами.
У третю суботу квітня
громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану
навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій,
збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань. Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно
існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна –
все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю
недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових
комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів
слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у
Закарпатті. Головну загрозу довкіллю
становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність. Спочатку
свято мало на меті відзначити Стокгольмську конференцію ООН з навколишнього
середовища, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього
ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна
програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
В існуючому інформаційному просторі не так вже й багато видань з питань захисту навколишнього середовища, переробки сировини та ресурсозбереження. Серед цього загалу журналів виділяється науково –технічне багатопрофільне видання прикладного характеру ”Енерготехнології та ресурсозбереження”. У відділ технічної літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки журнал надходить з 1996 року. Відтоді і до сьогоднішнього часу це видання користується незмінним авторитетом серед читачів. Свій родовід журнал веде від науково-технічного збірника „Хімічна промисловість”, перший номер якого вийшов у січні 1960 року. В різні роки він називався „Хімічна промисловість України”, „Хімічна технологія”, „Енерготехнологія та ресурсозбереження”. Започаткований він був інститутом технічної інформації при Державному науково-технічному комітеті Ради Міністрів УРСР.
Нова сторінка в історії журналу розпочалася у 1990 році. Видання стало
науково-технічним та отримало назву „Енерготехнологія та ресурсозбереження”. З
цього часу у журналі з’явились нові рубрики: ”Захист навколишнього середовища, „Переробка
сировини та ресурсозбереження”. Зі зміною статусу та назви журналу відбувається
зміщення акцентів у його тематиці. Визначне місце відводиться охороні
навколишнього середовища, загальним проблемам природокористування.
Видання розраховане на спеціалістів різних галузей виробництва,
науковців, викладачів та студентів. Матеріали публікуються на декількох мовах. Будь-яке видання, про що б воно не писало, пише
водночас і про себе. Академічний журнал не просто несе наукову інформацію, а й
визначає її спрямованість. Добір тем, їх діапазон – це і є обличчя журналу.
”Енерготехнології та ресурсозбереження” вже давно визначив свою нішу у науковій
періодиці нашої країни. Проголосивши такі критерії, як готовність до
неупередженого обговорення найскладніших проблем. Втім, це видання
чітко відгукується на проблеми читацької аудиторії, наукової громадськості,
зрештою всього суспільства. Ось чому журнал вже багато років має
високий рейтинг серед читачів та інших науково-технічних видань. Приєднуйтесь
до широкого кола його шанувальників .
Немає коментарів:
Дописати коментар