День Металурга України

Щороку День Металурга України святкується у третю неділю липня. І в 2017 році, виходить 16 липня. Металург – це дуже важка і мужня професія, тому подібне свято дуже важливе для всіх людей, які працюють у цій сфері. Сам День Металурга з'явився ще в 1957 році, завдяки указу Президії Верховної Ради СРСР. Так влада зробила дуже важливий внесок у відновлення заводів і всієї металургійної сфери після війни.

День Металурга України 2017: історія

Як ми вже говорили, День Металурга з'явився ще в 1957 році, а після цього ще в 1980 його офіційний статус підтвердили повторним указом Верховної Ради, про відзначення професійного свята металургів. І навіть після розпаду СРСР День Металурга не втратив свій статус майже ніде. В Україні він все ще традиційно святкується в неділю 3 липня.

На даний момент День Металурга святкують всі, хто хоч трохи пов'язаний із цією сферою: доменщики, сталевари, прокатники, ливарники, ковалі. Так само, це свято дуже важливе для гірників, які видобувають руду, з якої роблять метал.

Важливість цієї професії підкреслюють ще й історичні знахідки. Вони свідчать, що людина навчилася обробляти метал ще в 6 тисячолітті до нашої ери. Це лише підкреслює, наскільки це давня і важлива робота. Саме тому День Металурга – це спосіб вшанування всіх людей, які пов'язані з обробкою металу.

День Металурга України 2017: традиції

День Металурга України – дуже важлива подія не тільки для працівників цієї сфери, але і для всіх жителів міст, де є заводи, або шахти. А таких у нашій країні дуже багато. В цих містах у День Металурга України традиційно влаштовуються різні святкування: заходи, концерти, наукові конференції, лекції. Так само, дуже важлива подія для самих представників металургійної сфери, - вручаються різноманітні нагороди, які свідчать про те, наскільки це шанована професія. Нагадаємо, що в цьому році, День Металурга буде відзначатися 16 липня. 
                                                         Людмила  Шатарська, головний бібліотекар
                                                         відділу технічної літератури ТОУНБ

Бенардос М. М. та його знамениті винаходи

8 липня — 175 років від дня народження Миколи Миколайовича Бенардоса (1842), видатного винахідника, вченого-електротехніка Микола Бенардос народився 8 липня (26 червня) 1842 року в селі Бенардосівці Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині — Мостове Братського району Миколаївської області) у сім'ї військових. М. М. Бенардос мав винятковий талант винахідника. Йому належить більше ста винаходів у різних галузях техніки. Починаючи з 1865 року, Бенардос створював винаходи переважно у сільському господарстві і транспорті. Ним розроблені удосконалені плуги, сіялки, жатки, металеві шпали тощо. В 1873 році побудував модель пароплава на котках, що переходив мілину і обходив різні перепони по рейковому шляху.

Ім'я Бенардоса стало широко відомим в науково-технічних колах не лише у Росії, а й за кордоном. Він мав патенти на винаходи в Росії, Франції, Бельгії, Великобританії, Італії, Німеччині, Швеції, Норвегії, Данії, Іспанії, Швейцарії, США, Австро-Угорщині. М. М. Бенардос винайшов всі основні способи дугового електричного зварювання. Особливо багато уваги він приділяв дуговому зварюванню вугільним електродом, яке дістало назву “Спосіб Бенардоса”. Микола Бенардос накреслив головні напрями розвитку дугового електрозварювання, розробив основні принципи багатьох його сучасних способів. Крім того, Бенардос створив багато конструкцій зварювальних автоматів, розробив способи дугового зварювання різними електродами, дугового різання, підводного зварювання та різання, зварювання на вертикальній поверхні. Винахідник запровадив механізацію і автоматизацію зварювальних процесів, також висловив ідею зварювання в газовому струмені й під флюсом. Бенардос також працював над використанням електромагнітних явищ у винайденому ним повному технічному процесі. Ним вперше застосовано електромагніт для закріплення зварювальних виробів у бажаному положенні і розроблене магнітне управління дугою. Останнім по часу винаходом М. М. Бенардоса, запатентованим в 1896 році, є гідроелектроплавка і накалення металів У 1889 році вчена рада Петербурзького електротехнічного інституту надала Бенардосу почесне звання інженера-електрика, поставивши його винахід в один ряд з винаходом О. С. Попова Крім того, Микола Миколайович Бенардос винайшов: електричну дугову лампочку, електродвигун, електрогармату й снаряд до неї, сконструював понтони для переправи військ, гальма для залізничних вагонів. Цікаво, що Бенардос винайшов машину для виготовлення морозива, консервну коробку, прилад для охолодження повітря в кімнаті, креслярську дошку з можливістю натягування паперу, парову каструлю, велосипед з вибуховим двигуном, кран для умивальника, кручену пробку, гасовий самовар, прилад для наливання кислот, висячий цифровий замок, гребінку для тварин, копальну машину і багато іншого. Для медицини згодився інший його винахід — зубна пломба. У кінці 1890-х років погіршився стан здоров'я Миколи Бенардоса. Тривалі досліди з губчастим свинцем, необхідним для виготовлення акумуляторів, призвели до важкого отруєння організму винахідника. У вересня 1905 року Микола Миколайович Бенардос помер.

У травні 1981 року з нагоди столітнього ювілею народження дугового електрозварювання у Переяславі-Хмельницькому було відкрито музей Миколи Миколайовича Бенардоса.

                                        Людмила Шатарська, головний бібліотекар

                                        відділу технічної літератури ТОУНБ

Геній ракетно-космічної техніки

120 років тому народився український геній космонавтики і ракетної техніки Юрій Кондратюк. Ідеться про людину, якій належить першість у винаходах в царині ракетної техніки та розробок космічних польотів; про автора «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць американські космічні кораблі «Аполлон».

Юрій Васильович Кондратюк (при народженні – Олександр Гнатович Шаргей) народився 21 червня 1897 р. в Полтаві.

Якийсь час хлопчика виховувала мама, бо невдовзі після синового народження батько залишив родину і подався до Німеччини – продовжувати навчання. Повернувшись до рідних країв, Гнат Бенедиктович 1906 р. забрав сина до Санкт-Петербурга, однак за чотири роки юнак повернувся до Полтави й 1910–1916 рр. навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю).

По завершенні навчання вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Присвятив себе космічним розробкам: досліджував проблеми космонавтики, космічних польотів, конструювання космічних кораблів.

1925 р. механік-винахідник Юрій Кондратюк надіслав до Головнауки, у Москву, рукопис «Про міжпланетні подорожі», який був високо поцінований науковцями, зокрема, відомий аеродинамік, професор В.Ветчинкін охарактеризував працю як «найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі».

1929 р. оприлюднив працю «Завоювання міжпланетних просторів», у якій сформулював основне рівняння польоту ракети, виявив найвигідніші в енергетичному сенсі траєкторії космічних польотів.

Слід сказати, що Ю.В. Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував у ракетному паливі використовувати водневі сполуки металів і неметалів. Саме Кондратюкові належить створення проміжних міжпланетних баз із використанням гравітаційного поля небесних тіл.

Юрій Кондратюк є автором оригінальних і реалістичних ідей не лише в царині космонавтики, а й загалом у ракетно-космічній науці. Саме він обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами та інше.

Найбільшим досягненням Кондратюка є проект розрахунків польоту людини на Місяць. Саме його застосували науковці та практики NASA, готуючись до польоту астронавтів на цей супутник Землі.

До речі, на честь Кондратюка названі один із кратерів на Місяці та астероїд.

Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю.Кондратюка, що ними нагороджуються вчені, конструктори, інженери ракетно-космічної галузі – українці та громадяни інших держав, які беруть участь у спільних програмах освоєння космосу.

У Полтаві ім’я Юрія Кондратюка носять Національний технічний університет і музей авіації та космонавтики. На території університету й перед музеєм встановлені пам’ятники великому вченому.

Ім’ям Юрія Кондратюка названа одна з київських вулиць.

2014 р. ім’я Ю.В.Кондратюка занесене до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико, США. 
                                                    Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                    відділу технічної літератури ТОУНБ

Всесвітній день боротьби із посухою

За сумною статистикою, за сорок років у Африці від засух загинуло більше мільйона чоловік.

  Розпізнати ймовірність виникнення посухи допомагають вимірювання запасів вологи в ґрунті. Для наших широт - це точні підрахунки обсягу снігового покриву в зимовий період. Наприклад, якщо запас вологи в метровому шарі ґрунту восени не перевищує 50% від середньорічного рівня або товщина снігу не досягає половини середньорічних показників, то виникає ризик приходу посухи - слід вживати захисні заходи.

   Для запобігання посухи виконують дії, спрямовані на утримання вологи в ґрунті і затримання снігу на полях. До таких заходів відноситься оранка землі, на схилах проводять поперечну оранку, змінюють мікрорельєф поверхні ріллі. Особливо важливо робити це на ґрунтах з високою щільністю. Ґрунт намагаються підтримувати в пухкому стані, проводяться заходи по збільшенню життєздатності рослин на полях.

  Стійка погода, відсутність дощів, висока температура повітря при гранично низькому рівні вологості є факторами, які призводять до виникнення посухи.

Засуху ще пов’язують з таким кліматичним явищем, як високий антициклон. Це формування зони підвищеного атмосферного тиску. Високий антициклон, теплий, характеризується ясною погодою, відсутністю опадів і вітру, малорухомістю повітряних мас.

  У помірних широтах посухи, як правило, трапляються в степах, рідше - в лісостепах. За спостереженнями вчених, один раз в двісті або триста років посуха фіксується навіть в лісистих районах. У субтропіках і субекваторіальній зоні посухи відбуваються регулярно, оскільки опади у таких регіонах трапляються лише в період дощів.

   Генеральна Асамблея проголосила 17 червня «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і засухою» в 1995 році у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994.

  Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками засухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.

   Опустелювання - це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США.

    Приєднуючись до відзначення цього дня відділ технічної літератури ТОУНБ пропонує своїм користувачам книги та періодичні видання, що висвітлюють цю тематику.

Читайте, та не залишайтесь байдужими!
                                                         Людмила Шатарська, головний бібліотекар
                                                         відділу технічної літератури ТОУНБ

День працівників водного господарства України

Указом Президента України від 18 березня 2003 року № 226/2003 в Україні встановлено професійне свято - День працівників водного господарства, який відзначається щорічно в першу неділю червня.

Водне господарство України тісно пов’язане з усіма галузями народного господарства і впливає на розвиток і розміщення продуктивних сил. Воно має вирішальне значення в забезпеченні необхідних соціальних і побутових умов життя населення.

Всі функції, які пов’язані з регулюванням водних ресурсів, їх збереженням, використанням і відведенням використаної води, а також із запобіганням руйнівної дії вод, тісно переплетені між собою.

За багаторічними спостереженнями потенційні водні ресурси річкових вод становлять 209,8 куб. кілометрів, з яких 25 відсотків формується в межах України, решта надходять з Російської Федерації, Білорусі, Румунії. Доступні для широкого використання водні ресурси формуються в основному в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я.

Усунення нерівномірності розподілу водних ресурсів в Україні здійснюється за допомогою 1160 водосховищ загальним об’ємом майже 55 куб. км, понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів.

Водним господарством України експлуатуються групові та локальні водопроводи загальною довжиною 3400 км.

Загальна площа земель в Україні, які потребують зрошення, становить 15 млн. га, а зрошується 2,5 млн. га, що складає 7% від загальної площі сільгоспугідь. З 5,4 млн. га перезволожених земель осушено 3,3 млн. га.

Важливою водогосподарською проблемою є захист територій, які знаходяться під загрозою паводків і підтоплення.

В 2017 році День працівників водного господарства України припадає на 4 червня.

                                                  Людмила Шатарська, головний бібліотекар

                                                  відділу технічної літератури ТОУНБ