ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ

·                                                                                                                                Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля.

Відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань. Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність. Спочатку свято мало на меті відзначити Стокгольмську конференцію ООН з навколишнього середовища, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

 

В існуючому інформаційному просторі не так вже й багато видань з питань захисту навколишнього середовища, переробки сировини та ресурсозбереження. Серед цього загалу журналів виділяється науково –технічне багатопрофільне видання прикладного характеру ”Енерготехнології та ресурсозбереження”. У відділ технічної літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки  журнал надходить з 1996 року. Відтоді і до сьогоднішнього часу це видання користується незмінним авторитетом серед читачів. Свій родовід журнал веде від науково-технічного збірника „Хімічна промисловість”, перший номер якого вийшов у січні 1960 року. В різні роки він називався „Хімічна промисловість України”, „Хімічна технологія”, „Енерготехнологія та ресурсозбереження”. Започаткований він був інститутом технічної інформації при Державному науково-технічному комітеті Ради Міністрів УРСР.

Нова сторінка в історії журналу розпочалася у 1990 році. Видання стало науково-технічним та отримало назву „Енерготехнологія та ресурсозбереження”. З цього часу у журналі з’явились нові рубрики: ”Захист навколишнього середовища, „Переробка сировини та ресурсозбереження”. Зі зміною статусу та назви журналу відбувається зміщення акцентів у його тематиці. Визначне місце відводиться охороні навколишнього середовища, загальним проблемам природокористування.

Видання розраховане на спеціалістів різних галузей виробництва, науковців, викладачів та студентів. Матеріали публікуються на декількох мовах. Будь-яке видання, про що б воно не писало, пише водночас і про себе. Академічний журнал не просто несе наукову інформацію, а й визначає її спрямованість. Добір тем, їх діапазон – це і є обличчя журналу. ”Енерготехнології та ресурсозбереження” вже давно визначив свою нішу у науковій періодиці нашої країни. Проголосивши такі критерії, як готовність до неупередженого  обговорення найскладніших проблем. Втім, це видання чітко відгукується на проблеми читацької аудиторії, наукової громадськості, зрештою всього суспільства.  Ось чому журнал вже багато років має високий рейтинг серед читачів та інших науково-технічних видань. Приєднуйтесь до широкого кола його шанувальників .

 

 

Вишивка як вид арт-терапії

Як вийти зі стану тривожності і спокійно ставитися до різноманітних викликів у житті? Як подолати стрес та на що варто відволікти свою увагу? Цьому допоможе арт-терапія. Що можна вважати арт-терапією?

Будь-що: приготування страв, шиття, в’язання, вишивання. Все, що робить людина руками, – все впливає на її психічний стан. Людство завжди лікувалося за допомогою творчості. Адже, так ми виносимо свій психологічний світ назовні, створюючи щось нове. А з тим спостерігаємо та змінюємо його. За допомогою візуалізації можна знівелювати неприємні емоції, акцентувати любов до себе та швидко прийти в ресурсний стан. Техніки арт-терапії застосовують у досить широкому спектрі проблем. Це можуть бути психологічні травми, втрати, кризові стани, внутрішні та міжособистісні конфлікти, постстресові розлади. Під час сеансів арт-терапії людина отримує важливе послання від власної підсвідомості.

Багато людей вважають, що для арт-терапії треба мати відповідні навички. Проте це неважливо: суть не у створенні шедевра, а у процесі. Краще думати про кінцевий результат або про те, як люди відреагують на вашу творчість.

Удома можна легко влаштувати сеанс арт-терапії, наприклад створення колажу. Техніка створення колажу полягає в приклеюванні чи прикріпленні будь-яким іншим способом (наприклад, за допомогою скотчу, скріпок, степлера, пластиліну) на основу різноманітних вирізок на обрану тему. Це можуть бути частини листівок, фотографій, газет чи журналів. Колажування сприяє розвиткові прогностичного мислення. Візуалізація бажань сприяє розвитку уяви, підключаючи підсвідомість.

Одним з найпоширеніших видів арт-терапії є вишивка. Вишивка — це ліки для душі. Аби здолати стрес та неспокій - беремося за улюблену справу. А допоможуть Вам книжки, які є у відділі технічної літератури Тернопільської ОУНБ.

Бебешко Л. Вишивальні традиції України: білі та писані сорочки. –Харків: КСД, 2021. – 160 с.

Понад 40 моделей вишивки білих та писаних сорочок! Візитівкою цього видання є чарівні білі та чорні писані сорочки з різних регіонів України, цікаві й самобутні за типами кроїв, колористикою вишивки, її компонуванням і технологіями виконання. «Відкрите віконце», «зоряний хрест», «кривулька», «хвилька», косі хрести, водяний ключ («гесик»), «колодки», «баранячі роги», зіркові «квіти» і «дволисники», «ріжкаті» трикутнички — відтворюйте кращі взірці орнаментів вишиваних шедеврів з музейних і приватних колекцій. У виданні подано інформацію про типи крою, види композицій, орнаментів та мотивів вишивки білих сорочок і художньо-технологічні особливості чорних писаних вишиванок. Представлено двадцять п’ять моделей сорочок з білою вишивкою і двадцять видів чорних писаних вишиванок. Кожна схема вишивки супроводжується переліком використаних швів. Книжка стане в пригоді вишивальницям із різними рівнями підготовки — і початківцям, і досвідченим майстриням.

Бебешко Л. Українська вишиванка. Мальовничі узори, мотиви,  схеми крою. - Харків: КСД, 2018. – 128 с.

Українська вишивка — перлина народної культури, візитівка українців та справжній культурний код, що зберігає в собі традиції наших предків. Чудові орнаменти, старовинні та сучасні крої сорочок, гармонійне поєднання кольорів… Вишиванки — це окраса українського традиційного одягу. Альбом-посібник стане справжнім подарунком для усіх, хто закоханий в українську вишивку! Композиції вишивки для чоловічих та жіночих сорочок створені на основі як старовинних колекційних взірців, так і сучасних тенденцій вишивання. У книзі є все, що необхідно для того, аби самостійно пошити та власними руками вишити красиву українську одежу: детальні схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вишивання хрестиком, напівхрестиком, швів «назад голка», «стебловий», схеми крою, візерунки та орнаменти з різних регіонів України. Відкрийте для себе скарбницю українського вишивального мистецтва!

Бебещко Л. Українські вишиванки: орнаменти, композиції. - Харків: КСД, 2019. – 128 с.

Вишиванки — це окраса українського традиційного одягу.  Видання містить схеми моделей жіночих і чоловічих вишиванок. Композиції створені на основі старовинних колекційних взірців, але з урахуванням сучасних тенденцій вишивання. Поліські, бойківські, галицькі, буковинські, закарпатські, слобожанські, полтавські, подільські орнаменти. Схеми розроблені автором за кращими колекційними взірцями з музейних і приватних колекцій. У книжці є все, що необхідно для того, аби створити та власними руками вишити красиву українську одежу для дорослих і підлітків: детальні схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вживання різноманітних поверхневих швів, схеми крою тощо. Сподіваємося, книжка стане у пригоді всім бажаючим, які захочуть долучитися  до даного виду декоративно-прикладного мистецтва.

Академік Анатолій Підгорний ( До 90 – річчя з дня народження )

 

У житті цього вченого було все: успіхи і невдачі, радощі й розчарування, окриленість перемогою і гіркота нерозуміння — як, зрештою, і в кожної людини, тим більше науковця. Але далеко не кожному вдається зробити своє життя явищем, яке на певному етапі визначає розвиток цілого науково-технічного напряму. Саме така доля випала академіку НАН України А.М. Підгорному — відомому вченому в галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики, засновнику Інженерної академії України та Інституту проблем машинобудування НАН України, директором якого він працював до останніх своїх днів. Відомий український учений в галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики, академік Національної академії наук України, академік Міжнародної інженерної академії, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена Дружби народів, відомий організатор науки Анатолій Миколайович Підгорний народився 5 квітня 1932 р. у селі Андрушівка, районному центрі Житомирської області. Навчався на інженерно-фізичному факультеті Харківського політехнічного інституту. В Інституті проблем машинобудування АН УРСР під керівництвом та з безпосередньою участю А.М. Підгорного проводяться дослідження найбільш відповідальних елементів конструкцій енергетичних машин, що працюють в екстремальних умовах, спрямовані на підвищення міцності, працездатності та зниження їхньої металомісткості. Особисто А.М. Підгорним отримані фундаментальні результати в найскладніших проблемах розвитку теорії і побудови ефективних методів розв'язання просторових задач теорії пружності і повзучості. Створений під його науковим керівництвом програмний комплекс дозволяє врахувати складну геометрію, неоднорідність матеріалу, силові фактори, довільні граничні умови, процеси пластичності та повзучості. На основі теоретичних результатів, отриманих А. М. Підгорним, він і його учні створили нові методи розрахунку зварених роторів турбін, фланцевих з'єднань, дисків, корпусних деталей та інших конструктивних елементів парових і газових турбін, а також елементів атомних реакторів. Ці методи знайшли широке застосування в практиці роботи провідних турбобудівних підприємств країни. За цикл робіт у галузі міцності енергетичних машин і впровадження їх у практику турбобудування, в 1984 році член кореспондент АН УРСР А.М. Підгорний став лауреатом Державної премії. А.М. Підгорний склав основу наукової школи водневої енергетики, розробив фундаментальні основи застосування водню як альтернативного палива в енергетичних установках різного призначення, зокрема і спеціального. Інтерес до водню як ефективного екологічно чистого енергоносія має досить багатоплановий характер, що охоплює широкий діапазон від наукових до прикладних задач. А.М. Підгорний збагатив науку визначними працями в галузі традиційної і водневої енергетики, а також у багатьох суміжних галузях машинобудування.

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ

4 квітня - День веб-майстра

                                   

Впроваджуючись в новітні тенденції загальнокультурного простору необхідно зауважити, що професіонали веб-майстри привнесли в нашу реальність особливий відтінок й колорит, проклавши своєрідний місточок для всіх бажаючих абсолютно природно використовувати ці новітні технології без необхідності поринання в нескінченні думки про те, як все це влаштовано. Дивно: не багатьом відомі всі тонкощі, наприклад, професії металурга, як скажемо і не багатьом під силу освоїти будівельну справу, але і будівельник, і металург, як і багато професій в нашому світі, на цілком законних підставах, мають у тих чи інших календарях свої особливі дати - загальновизнані професійні свята. І подібна дата по відношенню до цієї поважної професії просто напрошується, а може навіть і назріла, але (станом на 2014-й рік) так ще й не набула якось зафіксована офіційним статусом. Може бути у зв’язку з цим, а може і з інших міркувань, з недавнього часу, а саме після 2010-го року, професійне свято веб-майстрів, за даними проекту DilovaMova.com, стало неформально відзначатися саме 4-го квітня. Якщо  уявити цю дату в цілому і цифровому, загальноприйнятому, з точки зору специфіки даної професії, а саме вміння поєднати технологію і дизайнерські, десь навіть художні рішення в практичній і користувальницької площині, то виходить вид - 404. Це недвозначно може бути сприйнято саме як прямий натяк. Але це хороший, позитивний натяк. Саме так всі сумлінні веб-майстри повідомляють всім нам і звичайно ж пошуковим машинам надзвичайно корисну інформацію. Інформацію про відсутність запитуваної сторінки. Сторінки немає - але це зовсім не означає, що її не буде взагалі.  Проте вона цілком може і з’явитися. Вона може бути видалена, може бути випадково видалена, може і свідомо, але так було потрібно. У цьому нехай не сумнівається жоден відвідувач жодного сайту. Веб- майстер неодмінно буде в курсі.

Перші веб-майстри виконували широкий спектр завдань, пов'язаних з роботою в інтернеті. Однак зараз поняття "веб-майстер" є збірним, оскільки з часом всі ці функції перетворилися в окремі професії. Тому з Днем веб-майстра прийнято вітати веб-дизайнерів, авторів та модераторів сайтів, програмістів, системних адміністраторів, контент-менеджерів, співробітників технічної підтримки сайту.

Тож не дивно, що більшість професій цього напряму вже багато років визнані найзатребуванішими і пропонують цікаве заняття всім, хто ризикнув розібратися в паралельній реальності «одиниць і нулів».

У ці дні відділ технічної літератури Тернопільської ОУНБ пропонує своїм користувачам переглянули тематичну експозицію нових надходжень з таких питань як комп’ютерні системи, системи штучного інтелекту, інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні технології та інформаційна безпеки, інформаційно-аналітичне забезпечення економічної діяльності, інформаційні технології контролю забруднень довкілля та багато інших тем. Тут представлені документи з економічних та технічних наук, періодичні видання, які висвітлюють проблеми  стану та розвитку комп’ютерних технологій в Україні. Про яке б яскраве цифрове майбутнє ми не мріяли, воно вже наступило, і буде дивно їм не скористатись. Сподіваємось на краще. Сьогодні, заради майбутнього.

 

Сузір’я талантів (До 90-річчя від дня народження Михайла Миколайовича Александрова)

 

У кінці березня виповнилося б 90 років від дня народження видатного вченого-кораблебудівника, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, ректора Миколаївського кораблебудівного інституту -  Михайла Александрова. Розвиток України як морської держави визначається розвитком суднобудівної галузі, у цілому, та її складових. До таких складових, без сумніву, належить розробка і створення засобів морської робототехніки. У Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова ще у часи СРСР було започатковано прикладний науковий напрямок «Підводна техніка», який успішно розвивався у трьох напрямках, характерних для потужного закладу вищої освіти  -   суто науковому, виробничо-технічному та навчальному. Засновниками наукової школи були ректор Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала С.Й. Макарова, та доктор технічних наук, професор Александров Михайло Миколайович. Рік заснування наукової школи – 1988, коли було організовано «Відділення підводної техніки» науково-дослідної частини Інституту. Його першим керівником був професор  Александров М.М. Під його керівництвом було закладено основні наукові напрямки досліджень у галузі морської робототехніки та побудовано низку унікальних ненаселених підводних апаратів – «Акватор», «Скарус-1», «Дельта», «Adeline». Михайло Миколайович Александров приділяв велику увагу організації наукової праці та реорганізації навчання в МКІ, багато зробив для розвитку і будівництва інституту. За педагогічну діяльність був нагороджений медаллю Макаренка. Працював над перетворенням МКІ у Морський технічний університет. Встановив міжнародні зв’язки МКІ в галузі вищої освіти. До кола наукових інтересів М. М. Александрова входили суднові пристрої, малотонажне кораблебудування та безпека на морі. Автор низки книг та монографій з цих питань. Список наукових праць М. М. Александрова перевищує 70 найменувань. А ще Михайло Миколайович був спортсменом і художником-аматором, який створив багато  цікавих живописних полотен. Александров Михайло Миколайович помер 1993 року в Миколаєві. Ім’я Михайла Миколайовича Александрова з 2001 року носить Морський ліцей в Миколаєві, в якому діє Миколаївський музей імені професора Михайла Александрова. З нагоди 90-річчя від дня народження професора М. М. Александрова пропонуємо переглянути книги та періодичні видання з суднобудування.

Всесвітній день водних ресурсів

 

Свято Всесвітній день води відзначається щороку 22 березня. Він був створений в 1993 році Генеральною Асамблеєю ООН. У своїй резолюції ця організація запропонувала всім країнам проводити в цей день спеціальні заходи, спрямовані на збереження та освоєння водних ресурсів. При цьому було вирішено щороку присвячувати ці заходи якійсь одній конкретній темі. Головним завданням цього свята, на думку його творців, має стати нагадування всім жителям Землі про величезну важливість води для підтримання життя на нашій планеті. Як відомо, людина і тварини не можуть існувати без води. Якби на Землі не було водних ресурсів, то на ній і не зародилася життя.

Свято «Всесвітній день води» проводиться для того, щоб привернути до цих проблем суспільну увагу. Він дозволяє залучати до їх вирішення все більшу кількість держав. Здійснюється поширення інформації про важливість проблем, пов'язаних з охороною водних ресурсів прісної води. Виявляється і реальна допомога, приймаються серйозні заходи з постачання питною водою жителів тих країн, де існує дефіцит.

На території нашої країни свято «Всесвітній день води» відзначається з 1995 року. Його девізом є: «Вода - це життя». Він покликаний підкреслити найбільше значення води у нашому житті. Не варто забувати про те, що тіло людини на дві третини складається з води. Воду прийнято вважати одним з найбільш цінних природних ресурсів. Постійне зростання населення і розвиток промислового виробництва збільшують значення води і загострюють проблему необхідності її захисту.

Більш детально про якість питної води та її вплив на здоровʼя населення можна довідатись відвідавши відділ технічної літератури Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, де організована книжково-ілюстративна виставка «Вода — еліксир життя». Користуючись великим репертуаром документів зібраних у фондах Тернопільської ОУНБ, а саме у відділі технічної літератури можна глибше ознайомитися з проблемами водопостачання, водовідведення та якістю води, а допоможе у цьому наукова, науково-популярна література та періодичні видання .

Насамперед це науково-популярні журнали «Екологічний вісник» та «Інженер», науково-практичний журнал «Проблеми науки», журнал для винахідників і раціоналізаторів «Винахідник і раціоналізатор». На сторінках кожного з цих видань в рубриках «Ідеї і рішення», «Водопостачання», «Новини науки», «Інноваційно-інвестиційна діяльність» друкуються наукові та науково-популярні матеріали на дану тематику. Сподіваємось, що даний матеріал буде цікавим і корисним для Вас шановні користувачі

     Вайшле Марія Йосипівна — завідувачка відділу технічної літератури

Архітектурне намисто України

 

Споруди нашої країни вражають різноманітністю стилів, форм, а також багатством історії. Тому ми вирішили нагадати  нашим читачам добірку найвеличніших архітектурних пам’яток України, які варто  пам’ятати.

Чернівецький національний університет.

 

Величезна споруда об’єднала в собі стилі кількох епох, тому ззовні нагадує чарівний палац. Студенти між собою називають його «Чернівецьким Хоґвартсом».

 Співочі тераси.

У селі Городнє Харківської області розташований цікавий об’єкт садово-паркової архітектури – «Співочі тераси». Вони є унікальною пам’яткою не лише України, а й Європи. Ще однієї особливістю цього місця є його дивовижні акустичні властивості. Людський шепіт на одному краю тераси прекрасно чується на відстані до 60 м. Секрет музичного дива ховається у цегляних стінах, в яких вбудовано спеціальні труби з різних матеріалів та різного розміру. 

 Замок Любарта.

 

Верхній замок, або замок Любарта, давно став візитівкою Луцька. Будівництво споруди тривало понад 40 років. За цей час замок змінював господарів, які урізноманітнювали архітектурний ансамбль на свій смак. Таким чином споруда поєднала у собі елементи двох стилів – готики та ренесансу.

 Дніпровська ГЕС.

 

У самому центрі Запоріжжя, на місці колишніх козацьких порогів, розкинулася гігантська бетонна гребля. На території Дніпровської ГЕС знаходиться музей, у якому можна почути багато цікавих історій про будівництво станції.

 Хотинська фортеця.

 

Ця війна обов’язково завершиться перемогою України!. Об’єднавшись, ми відбудуємо наші міста. Що дає нам таку впевненість? Звідки вона?. Це не просто слова. Це не просто віра. Це – наша реальність.

Людмила Шатарська – головний бібліотекар відділу технічної літератури Тернопільської ОУНБ